У Facebook очільник філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський прокоментував ситуацію, яка сталася з військовим, якого вигнали у тамбур через поганий запах.

Він пояснив, що основною причиною став «розніжений їде зі своїм ноутбуком»: «Якщо хтось розніжений їде зі своїм ноутбуком у нашому Інтерсіті, п’є собі гарячу каву і йому раптом заважає запахом військовий напроти, то єдине, що може він собі дозволити — то СТУЛИТИ СВОЮ ПЕЛЬКУ, ЗАКРИТИ НОУТБУКА, ТИХО ВИЙТИ НА НАЙБЛИЖЧІЙ ЗУПИНЦІ І ЙТИ ДАЛІ ПІШКИ... Бо їде він мирно в потязі саме завдяки таким військовим і завдяки тим, хто з ними завжди поруч і завжди на їхній стороні — залізничникам».

Олександр Перцовський додав такі пояснення: "1. Дуже прикро, що хтось додумав, ніби образила або вивела в тамбур військового залізничниця. Це не вкладалося в голові, і ми вдячні близьким воїна, що цю ганебну неправду спростували. Понад 8000 залізничників — у лавах ЗСУ, кожен рядовий залізничник — працює пліч-о-пліч із військом, на жаль трапляється — гинуть і отримують поранення разом.

2. Повторюся, в голові не вкладалося, щоб наша колега могла слово неввічливе вказати військовослужбовцю. Колега, яка по 20 годин евакуювала маршрутом «Харків–Львів» людей на піку евакуації, в переповненому потязі наводила лад — нікому й нічого не «воняло» тоді. Стюарди наші довели, що вони не ніжинки — навіть тендітні дівчата знають, що таке декілька діб на ногах без перепочинку рятувати та допомагати. Повірте, їх неприємний запах не засмутить, хіба що — неприємні люди, які їм заради хайпу приписали образу нашого воїна.

3. Втім, РЕТЕЛЬНО ПЕРЕВІРИЛИ СИТУАЦІЮ, ПЕРЕГЛЯНУЛИ 5 ГОДИН ВІДЕО з камер у потязі, щоб переконатись: словесна перепалка трапилась між пасажирами ще навіть до того, як стюард підійшла перевіряти квитки. Навпаки, коли стюарди побачили засмученого військового вже у тамбурі — декілька разів зупинялись, пробували заспокоїти, пропонували місця у вагоні 1-го класу. Про те, що саме засмутило воїна, він не повідомляв. Наполягати й допитуватись вважали некоректним.

4. Що саме сказали пасажири нашому військовому — ми достеменно не знаємо, хіба що він сам вирішить, що цим варто поділитись. Але зрозуміло одне: те, що він почув, його ранило. Нам вистачає поранених героїв на полі бою, і кожен з нас точно має поводитись так, щоб наша поведінка зігрівала та підбадьорювала, а не ображала. А якщо так не вдається, то як написав вище — завжди можна закрити пельку і йти пішки!

5. Як і з будь-якої ситуації — робимо висновки і з цієї. Так:

• Наші стюарди та провідники вже завтра пройдуть перші тренінги з психологічної допомоги. Їх життя та війна вже навчила підбирати слова та заспокоювати пасажирів у дуже непростих ситуаціях — діток, які втратили батьків, стареньких, які втратили все й біжать від війни... вони часто-густо радіють, сміються, плачуть разом із пасажирами. Але точно треба ще більше навчатись, ставати професійними у тому, щоб бачити різні психологічні стани й, по суті, ставати психологами для тих, хто подорожує разом із нами.
• Як навчити чемності всіх пасажирів, чесно скажу, ми не знаємо. Але давайте покажемо, що нормальних — тих, які вдячні ЗСУ та окремим бійцям за їхній щоденний подвиг, — набагато-набагато більше. Давайте дякувати за службу, коли зустрічаємо в потязі хлопців чи дівчат у формі, давайте підбадьоримо їх приємними побажаннями. А якщо бачимо, що людину поруч ображають (в уніформі ця людина чи ні) — давайте не лишатись осторонь, а ставити на місце тих, хто таке собі дозволяє...
• Звичайно ми продовжимо робити все те, що вже розгорнули для військових які подорожують: спеціальні зони на вокзалах, обладнані для відпочинку, з пральними машинами, душовими, бібліотечками. Ми їх постійно покращуємо і продовжимо це робити, під них — центрові зручні місця на вокзалах".

Нагадаємо, з вагону «Укрзалізниці» вигнали військового, який їхав з фронту.