На 87-му році обірвався життєвий шлях відомого архітектора, учителя та наставника не одного покоління архітекторів, багатолітній викладач Львівської Політехніки, Володимир Блюсюк. Про це повідомили у Львівській спілці архітекторів НСАУ.

Володимир Блюсюк був видатним прекрасним педагогом, блискучим оратором. Член Національної спілки архітекторів України з 1967 року. Він один з улюблених викладачів для студентів архітектурного факультету.

Почав працювати викладачем в той час, коли архітектурний факультет тільки формувався.

Студенти дуже любили його консультації з архітектурного проектування, бо він умів побачити в студентських роботах зерно істини і підтримати початківців у царині архітектури.

Його похвала була особливо цінна, бо говорив зі студентами особливою архітектурно виразною мовою. Від 1962 року до 2008 року працював викладачем кафедри архітектурного проєктування Львівської політехніки, поєднуючи педагогічну та творчу роботу.

Також був талановитим і досвідченим архітектором-практиком, створив проекти будівель, не один десяток яких були реалізовані.

Довідка про архітектора: Блюсюк Володимир Іванович (25. 02. 1937, с. Святець, Теофіпольського р-ну Хмельницької області) – архітектор. Закінчив у 1961 році Львівський політехнічний інститут (нині Національний університет «Львівська політехніка», де працював від 1962 викладачем кафедри архітектурного проектування.

Створив велику кількість об'єктів різного призначення - громадські, житлові.

Архітектурним творам Блюсюка властиве вико­ристання мотивів української народної архітектури (зокрема карпатського регіону). Спо­руди: комплекси гуртожитків у Львові на вул. Остроградських (1968), гуртожитків львівської Політехніки на вул. акад. Лазаренка, спортивно-відпочинкові ба­зи для співробітників і студентів Львів. політех. ін-ту в смт Славське Львів. обл. (1980) і м. Шацьк Волин. обл. (1983), профілакто­рій «Електрон» у с. Шегині Мостис. р-ну Львів. обл.; міський молодіж. центр «Романтик» (1979), спорткомплекс т-ва «Спартак» (1986, співавт.), житл. будинки по вул. Житомирська (1976) і Ніжин­ська (1985) – усі у Львові; хра­мовий комплекс церкви св. По­крови у смт Теофіполь Хмельн. обл. (1998–99).

Читайте також: відійшов у вічність відомий тренер зі Львова

У співавт. створив пам’ятники: І. Підкові у Львові (1982), Черкасах і Каневі Черкас. обл. (обидва – 2001); князеві Васильку Теребовлянському в м. Теребовля Терноп. обл. (1997); Т. Шевченкові в с. Любинці Стрий. р-ну Львів. обл. (1982), у м. Жидачів Львів,. обл. (1988), Олексі Довбушу в с. Велеснів Монастир. р-ну Терноп. обл. (1977), Р. Шухевичу в с. Краковець Яворів. р-ну Львів. обл. (1997), проекти па­м’ятників Байді Вишневецькому в смт Вишневець Терноп. обл. (1992) та митрополиту Андрею Шептицькому у Львові (1994).