Кривава драма на хуторі Кримка сколихнула всю Підгаєччину. «Не будеш зі мною, не будеш ні з ким!» — Ігор Олійник не раз погрожував своїй знайомій Галині Скаржинській. Як це не страшно, але він усе зробив для цього: вбив кохану, вбив її матір, яка обороняла доньку, вбив і себе… Про трагедію у всіх її деталях, 3 жовтня, написало видання «Нова Тернопільська газета».

Галині було 26 років, її матері — 61 рік, а жорстокому нелюду — 31. Молода жінка жила з 7-річним сином Богданчиком та матір’ю на хуторі Кримка, що неподалік села Лиса. Ігор Олійник мешкав, за більш як 20 км, — у селі Вербів. З Галиною він був знайомий понад рік, наполягав на стосунках, але жінка вперто відмовлялася будь-що мати з ним. Ігор не раз погрожував, а наприкінці серпня цього року, підстеріг її на полі біля хутора й накинувся з ножем… Галині тоді вдалося вирватися, але нелюд травмував їй руку та спину. Правоохоронці забрали нападника, але так і не покарали. Другий його прихід на хутір, на жаль, закінчився трагедією для родини Скаржинських.

Увечері, 22 вересня, Ігор Олійник приїхав на таксі до сусіднього села Носів, далі попрямував до хутора. Того дня Галина саме приїхала з синочком до своєї матері пані Надії, аби допомогти їй по господарству.

«Помолилися ми в церкві на дев’ятий день, пішли до могили мами і сестри — не передати нашого болю…» — витирає сльози згорьована Оксана Ящик, рідна сестра Галини: «Богданчика я забрала до себе, гріх би мала, якби віддала до інтернату. Сталося страшне, але цьому можна було запобігти, якби поліція вжила відповідних заходів після першого нападу».

Торік Галина познайомилася з Ігорем, ще не знала, що він за людина, думала, може якраз буде її підтримкою в житті, бо з першим чоловіком не склалося — покинув її вагітну. Але люди з Вербова почали переказувати їй, що Ігор не до життя, то вона з ним і розпрощалася. Ніколи не жила з ним, не хотіла його бачити, він іноді приходив, вона виганяла. Від весни мала спокій: не з’являвся, не телефонував. Та, мабуть, хтось йому доніс, що Галя планує вийти заміж, от він і навідався…

На Підгаєччині розповідають, що Олійник уже не раз мав сісти за грати. Ще у 2014-ому році, його судили через побиття односельчанина, але потерпілий забрав заяву, тому справу закрили. Подейкують, що якось він «підрізав» і свого рідного брата, лікарі ледве врятували його, відтоді брати ворогували.

Мешканці району часто бачили Олійника у нетверезому стані. Через таку «репутацію» Галина уникала його, та він стверджував, що любить її…


— Що то за любов така? Хіба можна по-звірячому розправитися з людиною, яку любиш?.. — дивується Оксана. — Він катував сестру і нашу маму, на них живого місця не було… У Галини на тілі масові ножові рани, пробив ножем серце. У мами була розтрощена голова, поламаний ніс, пробиті легеня, серце… В усіх кімнатах кров, усе розкидано…

Він планував вбивство: приїхав напередодні, підпалив хату нашого брата, що на сусідній вулиці, щоб усіх відволікти. Розумів, що Галя не залишить Богданчика самого в хаті і не побіжить із ним гасити вогонь. Наш брат Василь нездужає, самотньо жив у бабусиній хаті. Того вечора був у мами, коли ішов додому, побачив через пагорб якесь світло біля свого обійстя. То була пожежа. Нелюд підпалив стодолу, кінь мало не згорів у хліві живцем, зайнялася хата… Брат повернувся з дороги, кликав людей гасити вогонь. Побіг наш сусід, викликали пожежну. Мама теж ішла, але чомусь затрималася вдома. «Василь горить… Біжіть чимдуж на хутір!» — Благала мене по телефону переказати про біду ще одному нашому братові. Більше я не чула її голосу…", — розповідає страшну історію дочка убитої.

Вбивцю шукали з собакою по лісах, він переховувався від поліції, а за день його знайшли у зашморгу в сусідському садку в Вербові.