Є закон і указ про мобілізацію, які кажуть: від 18 до 60 років чоловіки підлягають мобілізації. Також є так звана норма про «25 років», коли до цього віку не мобілізують. Що має більшу юридичну силу?

Представник Президента у Верховній Раді Федір Веніславський  заявив в інтерв’ю «Українським Новинам»,  відповідаючи на дане запитання, що  мається на увазі, якщо людина не проходила військову строкову службу, не отримала під час військової строкової служби військово-облікову спеціальність і їй виповнилося 27 років, нині 25 років (ми зменшили цей вік), то вона протягом цього часу не підлягала призову на військову службу. Якщо людина пройшла військову строкову службу у 18 років, зараз їй, наприклад, 20 років, то вона на абсолютно на законних підставах може бути мобілізована.

Мова йде осіб (18-25 років), які не мають військово-облікової спеціальності, не мають військової підготовки, в тому числі не проходили військової кафедри. Держава піклується про те, щоб люди віком з 18 до 25 років, які не мають відповідної військової підготовки, які не пройшли вишкіл і не мають жодного уявлення про те, як треба тримати зброю в руках, піклується про те, щоб вони отримали освіту. Такий вік був з точки зору первинної ідеології призначений для того, щоб дати людині, яка поступила на навчання і лише після його звершення можна було призивати її на військову службу.

Якщо чоловіку до 25 років і він не проходив строкову службу або військову кафедру, то не можуть мобілізувати?

Так, до 25 років, а після цього віку направляють на навчання і ці особи можуть бути мобілізовані.

А чому Рада знизила поріг з 27 років до 25 років? Для мобілізації в тому числі?

Коли цей поріг писався, то це була калька з радянського часу. Під час СРСР, як правило, люди закінчували навчання у 25-26 років, тому що поступали пізніше, а не одразу після школи, дуже часто мали отримати трудовий досвід і виходило так, що цей вік був вирахуваний радянськими фахівцями у галузі мобілізації дуже ретельно. Зараз ситуація радикально змінилася, бо вступають діти на навчання, яким виповнилося 17-18 років. Тому до 25 вони встигають отримати магістерський ступінь, деколи – аспірантуру. Ми це все прорахували і прийшли до висновку, що це застаріла радянська калька, з іншого боку, формуються і нові резервні бригади, тому треба мати можливість залучати до військової служби за мобілізацією тих людей, які здатні служити, які вже мають певний життєвий досвід і вони вже більш ефективно можуть бути навчені військовій справі і служити у Збройних силах чи інших формуваннях сектору безпеки і оборони.

Як повідомляє «Судово-юридична газета», Президент Володимир Зеленський станом на 31 серпня не підписав прийнятий парламентом закон про зменшення призовного віку з 27 до 25 років.

Як відомо, 30 травня 2023 року Верховна Рада ухвалила в цілому закон про зменшення призовного віку з 27 до 25 років.

Відповідно до підписаного спікером Русланом Стефанчуком тексту у фінальний редакції ухваленого закону передбачено у тексті Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» цифри і слова «27-річного віку» замінити цифрами і словами «25-річного віку».

При цьому, коли 9 травня Кабмін реєстрував у Верховній Раді даний законопроект 9281, ним було передбачено внесення змін до окремих статей 15, 18, 18-1, 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», спрямованих на зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25-річного віку.

Законопроект було розроблено Міноборони за ініціативою Головнокомандувача Збройних Сил.

Читайте також: в Україні уряд пропонує зменшити граничний вік з 27 до 25 років. 

На початку червня Закон було спрямовано на підпис Президенту, однак, як свідчить картка законопроекту, він станом на 31 серпня не підписаний, але й не ветований.
Разом з тим, представник Президента у парламенті, народний депутат Федір Веніславський прокоментував цей закон як такий, що вже набув сили.