Щороку в Україні помирало майже 600 тисяч людей. Це майже усе населення Кривого Рогу. Або трохи більше ніж усе населення таких міст як Миколаїв чи Маріуполь. Дані про те, від чого помирали українці до настання епідемії опублікував Український Центр суспільних даних.

https://socialdata.org.ua/prosto_cyfry/

Напевно, немає нічого більш важливого у житті людини, аніж його закінчення, смерть. Для багатьох людей, що страждають від важких, невиліковних захворювань, смерть — може бути полегшенням, завершенням мук. Для рідних — смерть близької людини — це горе і біль.

Втім, кожен із нас помре. І, врешті, стане просто ще одною цифрою у статистиці померлих.

Винесена у заголовок схематична ілюстрація показує приблизне співвідношення народжених, померлих і живих в Україні за 2018 рік.

Так, за оцінками Держстату, чисельність наявного населення України на початок 2018 року складала 42 386 403 осіб. При цьому, протягом 2018 року зафіксовано 335 874 народжень та 587 665 смертей.

Уже майже 20 років в Україні не проводили перепис населення (хоча, згідно з рекомендаціями ООН, перепис населення має проводитися кожні 10 років). У ситуації, коли нам невідомі з достатньою точністю основні параметри суспільства, дані про народження і смертність лишаються чи не найбільш достовірними. Адже дані про померлих фіксуються набагато краще, ніж, наприклад, місце проживання (міграція).

Смертність населення — один з базових показників демографії, який є важливою характеристикою загального стану здоров’я та рівня життя населення країни, регіону, міста тощо. Із середини XX століття практично незмінно використовується як один з важливих факторів при класифікації країн за рівнем життя населення.

Дані щодо причин смерті є надзвичайно важливими для аналізу та розробки державної політики у сфері охорони здоров’я. Зокрема, ці дані є основою для оцінки потреби у паліативній допомозі. Окрім, власне причин смерті, фіксуються також вік, стать, місце проживання померлої особи. Відтак, все це разом, дає можливість зрозуміти статево-вікові характеристики тої чи іншої причини смерті, регіональні, географічні особливості.

Для кодування причин смерті із 2005 року використовується Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду, або скорочено — МКХ-10 (ICD10). Це загальноприйнята, всесвітня класифікація хвороб, єдиний стандарт, яким послуговуються лікарі в усьому світі.

Раніше дані щодо причин смерті були публічно доступні для лише в розрізі областей України.

В результаті співпраці Українського центру суспільних даних та Державної служби статистики України було створено інструмент інтерактивної візуалізації “Причини смерті в Україні — 2018”, що представляє дані про померлих у розрізі:

1. Класів захворювань та окремих причин смерті
2. Областей, районів, та міст обласного значення України
3. Статі померлих
4. Віку померлих (5-річні вікові групи, а також додаткова розбивка діти / дорослі)
5. Типу населеного пункту (місто, село)

Інтерактивна візуалізація “Причини смерті в Україні, 2018″ — доступна за адресою.

https://socialdata.org.ua/death/



Чому загальна кількість померлих у нашій візуалізації (574 571) відрізняється від опублікованих даних на сайті Держстату (587 665)?

Справа у тому, що наша візуалізація не включає дані про осіб, що померли на тимчасово окупованих частинах Донецької та Луганської областей.

Свідоцтва про народження та смерть — єдині документи ОРДЛО, що визнаються в Україні. І ті відомості про померлих, які надходять з окупованих територій, враховуються у загальній статистиці. Втім, ми не могли їх враховувати, оскільки вони не є повними.

У цій візуалізації представлено 254 причини смерті, що об’єднані у 20 класів. Нагадаємо ще раз, що 19 і 20 класи дублюються, бо описують ті самі смерті, лише з двох різних “ракурсів”. Про це варто особливо пам’ятати тим, хто буде працювати із датасетами самостійно.



Звідки беруться дані про причини смерті?

Джерелом інформації про причини смерті є лікарське свідоцтво про смерть (а також фельдшерська довідка про смерть, лікарське свідоцтво про перинатальну смерть). Їх разом із актовими записами про смерть передають до органів державної статистики органи реєстрації цивільного стану (система Мінюсту).

Лікарські ж свідоцтва про смерть заповнюють лікарі. Це дуже важливий документ, без нього родичі не можуть отримати свідоцтво про смерть. Втім, при доволі точній фіксації віку, статі, дати смерті, місця смерті, місця проживання померлого, з точною фіксацією причин смерті є суттєві проблеми.

Так, найбільш поверхневий аналіз виявляє, що 67 % всіх причин смерті належать до класу “9. Хвороби системи кровообігу”.

При цьому 35 % всіх смертей були буцімто спричинені однією хворобою: “Атеросклеротичною хворобою серця”.

Для порівняння, у Англії та Уельсі у 2018 р. було зафіксовано 132 233 померлих від причин, що належать до класу “Хвороби системи кровообігу”, або ж 24 % від усіх смертей. (Велика Британія займає 1 місце у світі за “якістю смерті” — тобто рівнем надання паліативної допомоги).

Отже, з яких елементів складається візуалізація?

1. В очі відразу кидається карта України, але, в першу чергу, це блок (таблиця) з класами та причинами смерті. По дефолту, цей перелік класів показує кількість померлих за кожним класом хвороб для всієї України (зауважте, що 19 і 20 класи завжди мають однакове значення — бо це ті самі причини смерті, які “дублюються” у різних вимірах. Натиснувши на назву певного класу, можна його “розкрити” і побачити перелік конкретних причин смерті, що належать до цього класу, із відповідними значеннями.

 

2. Обрані класи чи причини смерті відображаються на карті: райони та міста обласного значення замальовуються відповідно до смертності за тим чи іншим класом чи причиною смерті. Карта має два режими: відносні показники (на 100 тис населення, по дефолту) та абсолютні значення, що перемикаються окремим перемикачем над картою. Карта одночасно є навігацією: натиснувши на певний регіон, ми переходимо на його рівень, відповідно, значення для кожної причини смерті перераховуються для цього регіону.

 

3. Шлях/фільтр/breadcrumbs. Відповідно до обраного регіону (область, район, місто обласного значення) або класу чи причини смерті, міняються карта і таблиця із значеннями щодо померлих від різних причин. Комбінація застосованих фільтрів, а також кількість померлих для обраних параметрів відображаються у цьому блоці. Це також навігаційний елемент: натиснувши на назву попереднього класу або регіону, можна повернутися “назад”. Щоб “скинути” фільтр регіону, потрібно натиснути на текст “Україна”. Щоб “скинути” фільтр причин смерті, потрібно натиснути на текст “Всі класи”. Цей інформаційно-навігаційний блок повторюється і для наступних елементів візуалізації.



4. Відповідно до обраних територій та причин смерті, нижче під картою генерується таблиця з розподілами за статтю (чоловіки/ жінки), віком (діти/дорослі), та типом населеного пункту (місто/cело), з розбивкою по підпорядкованим адміністративним одиницям (районам, містам обласного значення). Для зручності у таблиці також представлені населення цих адмінодиниць, та загальна кількість померлих, що відповідає обраній причині смерті. Назви адмінодиниць у лівій колонці також є навігацією — як дубль для карти вгорі.



5. Статево-вікова діаграма для кожного “фільтру” (територія, причина смерті). Показує скільки чоловіків і жінок певної вікової категорії (5-річні проміжки) померли від обраної причини на певній території.



6. І, для тих, хто хотів би самостійно дослідити дані, або використати їх у будь який інший спосіб, ми підготували охайні датасети, у форматі відкритих даних.

Тепер деякі зауваження та попередні висновки.

Чому загальна кількість померлих у нашій візуалізації (574 571) відрізняється від опублікованих даних на сайті Держстату (587 665)?

Справа у тому, що наша візуалізація не включає дані про осіб, що померли на тимчасово окупованих частинах Донецької та Луганської областей. Свідоцтва про народження та смерть — єдині документи ОРДЛО, що визнаються в Україні. І ті відомості про померлих, які надходять з окупованих територій, враховуються у загальній статистиці. Втім, ми не могли їх враховувати, оскільки вони не є повними.

У цій візуалізації представлено 254 причини смерті, що об’єднані у 20 класів. Нагадаємо ще раз, що 19 і 20 класи дублюються, бо описують ті самі смерті, лише з двох різних “ракурсів”. Про це варто особливо пам’ятати тим, хто буде працювати із датасетами самостійно.

Найпоширеніші зареєстровані причини смерті

Для порівняння, можна взяти Англію та Уельс (Велика Британія), оскільки у них співмірна кількість померлих у 2018 році, хоча й населення більше майже на 20 мільйонів.

 

Відразу кидається в очі не тільки те, що у Британії деменція і хвороба Альцгеймера займає перше місце як причина смерті, а більш рівномірний розподіл причин смерті у загальній структурі смертності.

Деякі виявлені аномалії

Якщо поглянути на карту смертності від атеросклеротичної хвороби серця, то помітними стають ще деякі аномалії:

Смертність від АТХ суттєво вище у Вінницькі області, причому межа проходить чітко по адмінкордону області, дещо вищі показники у Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій областях.

Подібні регіональні аномалії, що збігаються із адміністративними межами областей, характерні і для інших причин смерті.

Атеросклероз (відносні показники, смертність на 100 тисяч населення). Яскраво вирізняється Закарпатська та Хмельницька області.

Фіксація такої причини смерті як “Наслідки туберкульозу” чомусь дуже популярна в Закарпатській області, порівняно з рештою країни.

Пневмонія як причина смерті, очевидно, по різному фіксується у Запорізькій області та решті України:

Також варто відзначити таку причину смерті, як “Старість”, що займає 10 місце серед найбільш поширених причин смерті в Україні (10124 померлих). Очевидно, дуже сильно відрізняється методика фіксації такої причини смерті від області до області.

Розроблений інструмент інтерактивної візуалізації дозволяє вивчати причини смерті у дуже детальних розрізах, і одночасно дає можливість виявити слабкі точки, проблемні моменти у системі фіксації фактів смерті та причин смерті, а також збереження, обробки, і систематизації цих даних.

Так, лікарське свідоцтво про смерть (форма N 106/о) є основним документом, головною формою первинної облікової документації, на основі якого будується вся ця статистика. Втім, причина смерті, що потрапляє згодом у статистику, є лише одним полем із багатьох, які лікар заповнює у цій формі. Частина з цих даних (наприклад, місце смерті — вдома чи в стаціонарі) також потрапляє до органів статистики, але розрахунки, наприклад, розподілу місця смерті за різними причинами смерті не ведуться.

Стосовно суто причин смерті, то навіть у теперішньому вигляді, лікарське свідоцтво про смерть може дати більше даних. Так, відповідно до інструкції щодо заповнення цієї форми, у свідоцтві зазначається більше ніж одна причина смерті:

Основною (первинною) причиною смерті потрібно вважати хворобу або травму, що призвела до розвитку хворобливих процесів, які спричинили смерть, або наслідки нещасного випадку чи насильства, що стали причиною смерті. У частині I пункту 11 у рядку “а” записується хвороба або стан, що безпосередньо призвела до смерті, у рядках “б”, “в”, “г” зазначаються патологічні стани (якщо такі були), що зумовили безпосередню причину смерті (згадану вище); основна причина смерті вказується в останню чергу. Під безпосередньою причиною смерті потрібно розуміти хворобу або стан, що безпосередньо викликали смерть […].

У частині II свідоцтва записуються інші суттєві стани або захворювання, які сприяли настанню смерті, але не були пов’язані із хворобою чи станом, що безпосередньо призвели до смерті. У цьому пункті потрібно вказати дату операції, інфаркту міокарда, інсульту, термін вагітності, якщо такі мали місце.

Втім, особистий досвід авторів (коли отримані на руки лікарські свідоцтва про смерть містять геть не реальну причину смерті родича, а ту саму “серцево-судинну недостатність” або “атеросклеротичну хворобу серця”), а також наявні дані, що показують буцімто “епідемію” атеросклеротичної хвороби серця, свідчать про значною мірою формалістичний підхід значної кількості лікарів до фіксації причин смерті. Такий підхід можна назвати недбалістю, халатністю, але він призводить до масової фальсифікації даних у масштабі всієї країни.

Що робити?

Наявність і доступність для аналізу не лише однієї причини смерті, а й інших зазначених у свідоцтві причин, інших суттєвих станів або захворювань, могли б пролити світло, і можливо, скоригувати виявлені неточності чи аномалії. Втім, на даний момент, за наявних статистичних спостережень, це навряд чи можливо. Підвищити надійність, точність і повноту даних про причини смерті можна за допомогою:

1. Підвищення кваліфікації та відповідальності лікарів щодо максимальної точності заповнення лікарського свідоцтва про смерть (а також фельдшерських довідок про смерть, лікарських свідоцтв про перинатальну смерть).


2. Припинення практики регіональних “методик” фіксації причин смерті (адміністративного тиску, коли в окремих регіонах штучно зменшують або збільшують фіксацію певних причин смерті); запровадити єдину практику фіксації причин смерті (тобто, дотримання вже наявних інструкцій).


3. Запровадження багатовимірного електронного реєстру померлих, що містив би максимально детальні мікродані, по суті, усі можливі дані із лікарського свідоцтва про смерть, які можна було б гнучко агрегувати і досліджувати, не обмежуючись ригідними статистичними формами. Яким саме буде цей реєстр — окремим, чи у складі загальної системи електронних медичних записів, питання відкрите, але він має бути доступний різним уповноваженим на те органам (наприклад, Держстату, пенсійному фонду, Національній службі здоров’я, Державній податковій службі, Міністерству юстиції, Національному канцер-реєстру і т. д.).

Візуалізацію даних та цю публікацію здійснено в рамках проекту “Вдосконалення системи збору даних у сфері паліативної допомоги” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».