Уряд розробив порядок сплати штрафу за те, що роботодавці і рекламодавці пишуть в оголошеннях про роботу необхідні для їхніх працівників вік та стать.

Ще 26 років тому країна ухвалила закон, який забороняє дискримінацію за віком, статтю, кольором шкіри, або за політичними і релігійними переконаннями. проте лише на початку цього 2022 року за такі дискримінації з’явився штраф — 65 тисяч гривень.

Про це йдеться в «ТСН».

Тетяні Бойко 38 і її вперше в житті назвали старою. «Мені ще сорока немає, для мене це було дивно, мені аж плакать хотілось, шо там уже скривать», — розповідає вона.

Кілька місяців тому Тетяна втекла з окупованого Енергодара. Оселилася під Києвом у сестри і почала шукати роботу. Усе життя працювала в торгівлі, тож написала резюме і розпочала пошуки на сайті з оголошеннями про працю. «Побачила оголошення, що в інтернет-магазин треба директор, мій досвід і мої знання мені давали таку змогу, щоб я пішла туди, але коли я направила резюме,  мені сказали, що тільки до 33 років вони приймають», — розповідає Тетяна.

Ейджизм, сексизм, дискримінація за кольором шкіри, за політичними, або релігійними переконаннями — все це в Україні заборонено з 1996 року, саме тоді з’явився закон про дискримінацію. Але впроваджувати його влада взялася лише за 26-ть років — цього січня. А саме за ейджизм і сексизм призначила штраф у 65 тисяч гривень. Минуло ще пів року і ось тільки тепер Уряд затвердив порядок сплати цього штрафу. «Знаючи про те, що такі штрафи існують, роботодавці і рекламодавці будуть корегувати свою поведінку, корегувати свої вакансії, і їхній зміст», — переконана заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна.

Але з огляду на оголошення на сайтах із пошуку роботи, роботодавці про штрафи ще не знають. Найчастіші запити — на працівників до тридцяти. Є випадки, де роботодавець ніби заграє з пошуковцем праці. Наприклад, вимагає, щоб на його вакансію відповідали тільки молоді хлопці, бо дівчата, пише, їм не дають зосередитись — це і сексизм, і ейджизм.

Якщо ж таким роботодавцям зателефонувати, вони пояснюють — шукають робітників не вперше, отже, з багаторічного досвіду самі знають, хто їм потрібен. «Тридцять плюс, які приходять на роботу, їх складно навчати, їх складніше переналаштувати, тобто людина, яка сформувалася, вже особистість, і з цими людьми особисто мені вже складніше працювати, тому я розглядаю до 30 років», — розповідає один із роботодавців.

Деякі не приховують — закон про дискримінацію їм не подобається і вони будуть усіляко обходити його норми.  

Максим Пилипенко — піар-директор сайту з пошуку роботи. І йому, навпаки, закон про дискримінацію, дуже подобається. Він каже, роботодавцям слід навчитися працювати з робітниками будь-якого віку, адже ринок праці нині змінюється у всьому світі. «Аналітику, яка є у ВООЗ стосовно людей понад 60 років,  за прогнозами до 25 року їхня кількість у країнах, що розвивається зросте у 8 разів, а до 2050 року 2 мільярди людей будуть у віці понад 60 років», — пояснює Максим.

Щоби стягувати штрафи, Уряд має затвердити ще одну постанову — про порядок накладання штрафів, але й цього недостатньо. Щоб закон про дискримінацію став справжнім законом, сама дискримінація як явище має стати немодною, каже експертка ринку праці Тетяна Пашкіна. Це так само, як з українською мовою. Якщо ще на початку року російська в українському суспільстві була нормою. Нині ж вона — мова ворожнечі, і дедалі більше людей переходять на українську.

Одна з українських компаній, яка займається розміщенням вакансій, розробила дослідження, яке теж стосується української мови. Там дослідили, в 2015 році майже 80 % українців розміщували резюме та оголошення — російською. Українських — було не більше 15 %. Нині ж ситуація кардинально змінилась. Майже 70 % оголошень уже українською. Тож експерти й аналітики не відкидають, що з питанням дискримінації може бути так само. І менш ніж за десятиліття українське суспільство відмовиться від указування віку та статі у вакансіях.

Нагадаємо, у поліції розповіли, які норми найчастіше порушують перевізники пасажирів (ФОТО).