Росія цього літа розпочне масштабний наступ на східну Донецьку область України, яку вона намагається захопити з початку війни, заявили українські військові чиновники та аналітики. Про це пише The Washington Post.

Попередження щодо наступу, який, за словами деяких аналітиків, вже розпочався, з'явилися на тлі застою мирного процесу за посередництва США, безрезультатних зустрічей та незначної кількості конкретних результатів. Росія відхилила неодноразові заклики США та Європи до негайного припинення вогню.

Президент Росії Володимир Путін впевнений у своїй здатності виграти війну військовим шляхом, хоча санкції та великі втрати можуть поступово підривати російську військову машину, і це літо може стати її останнім шансом для серйозного поштовху.

Контроль над Донецькою областю в цілому був пріоритетом для Путіна з тих пір, як йому не вдалося захопити Київ у ​​2022 році. У вересні того ж року Путін оголосив всю Донецьку область разом із трьома іншими українськими регіонами частиною Російської Федерації, незважаючи на те, що жодної з них він ще не захопив повністю.

Аналіз того, що Росія прагне отримати більше територій, з'являється на тлі наполягання на зацікавленості в обговоренні миру, але водночас зазначає, що припинення бойових дій може бути досягнуто лише шляхом усунення «корінних причин» конфлікту. Після прямих переговорів між Росією та Україною у Стамбулі 16 травня кожна сторона погодилася скласти меморандум, в якому будуть детально викладені її принципи щодо будь-якої угоди.

Поряд з основним наступом на Донецьк, близько 70 відсотків якого Кремль контролює, Кремль планує здійснити менші атаки вздовж кордону Сумської та Харківської областей на північному сході України, щоб посилити тиск на і без того перевантажені українські війська на передовій.

Росія планує «спробувати скутити українські війська вздовж лінії фронту, зокрема в Сумській та Харківській областях, але в іншому випадку вони надаватимуть пріоритет Покровську та Костянтинівці», – сказав Микола Бєлєсков, науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень України, маючи на увазі два донецькі міста, які Росія намагається захопити майже рік.

Хоча Костянтинівка не на межі захоплення, наразі це «перспективна» ціль для росіян, оскільки Росія має можливість атакувати її з трьох різних напрямків.

Аналітики минулого літа прогнозували, що ці два міста впадуть до грудня, і труднощі Росії з їх захопленням відображають масштабні зусилля України щодо їх захисту. Але Україна все ще має проблеми з мобілізацією бійців та вогневою міццю, а це означає, що наступні місяці стануть ще одним викликом.

Росія перевищує свої цілі щодо набору військових, але їй все ще не вистачає чисельності, необхідної для проведення кількох успішних наступальних дій, кажуть аналітики та українські військові чиновники.

«Я очікую, що вони зосередяться на Донецькій області, все інше буде відволіканням та розпорошенням українських ресурсів та уваги», – сказав Бєлєсков, додавши, що пріоритет Сумської чи Харківської області не дасть росіянам того шматка території, якого вони прагнуть.

Росії знадобилося 80 000 військових, щоб у лютому 2024 року після виснажливої ​​облоги захопити невелике місто Авдіївка на Донеччині. Наразі на кордоні Сумської та Харківської областей розміщено 125 000 російських військових — цього недостатньо, щоб захопити два обласні центри, згідно з даними, оприлюдненими українською військовою розвідкою.

Швидше за все, ці війська будуть використані для окупації клаптиків української землі вздовж кордону, сказав представник військової розвідки України Андрій Черняк. Росія вже заявила, що прагне створити «буферні зони» вздовж кордону, щоб запобігти подальшим вторгненням України до Курської або Бєлгородської областей Росії.

За словами Черняка, вони використовуватимуть ці нові опорні пункти всередині України, щоб чинити тиск на обидва обласні центри, зокрема на місто Суми. Російські війська вже захопили чотири села вздовж кордону.

Водночас, Україна продовжуватиме оборонну стратегію, яку застосовувала з 2024 року — утримувати передову та робити захоплення будь-якої території силами Москви максимально витратним.

Ключем до цієї стратегії буде постійне постачання іноземної зброї, чого Сполучені Штати не гарантують. Однак Європа прагне збільшити свій внесок.