Росія розширює військові підрозділи на кордоні з НАТО, забезпечуючи їм бойовий досвід в Україні, і може використовувати їх як вузлові центри в конфлікті з НАТО після війни, заявила в п'ятницю литовська розвідка у своїй щорічній оцінці загроз безпеці. Про це пише Reuters.

У разі зняття санкцій Росія буде готова до "широкомасштабного військового конфлікту" з НАТО через шість років, йдеться в оцінці розвідки.

Росія, ймовірно, створить не тільки армію на 30-50 відсотків більшу, ніж вона мала до війни, але й відносно сучасну. Стратегічні резерви озброєнь і боєприпасів будуть повністю відновлені. Росія буде готова до конвенційного військового конфлікту з НАТО, зазначено в звіті литовської розвідки. Головними цілями Росії залишаються зміна балансу сил в Європі на свою користь, а також повне підпорядкування України,

Російська військова промисловість була нарощена за допомогою Китаю, що дозволило Москві знизити залежність від західних технологій. Після війни надлишок її озброєнь призведе до "наслідків для глобальної безпеки", зазначається в доповіді. Литва, що межує як з Росією, так і з її близьким союзником Білоруссю, є членом НАТО і ЄС, виступає одним з провідних прихильників України і критиків Росії.

У звіті згадуються вибухи посилок у 2024 році, в яких литовські офіційні особи звинуватили російську військову розвідку і заявили, що їх масштаби можуть бути збільшені для вбивства людей. Однак у ньому йдеться, що серія відключень газопроводів, силових кабелів і телекомунікацій у Балтійському морі з 2023 року, хоча і була викликана суднами, що йшли з російських портів, не була навмисною. У звіті не уточнюється, як був зроблений такий висновок.

Країни Балтійського моря перебувають у стані підвищеної готовності після підводних аварій, що сталися з тих пір, як Росія вторглася в Україну в 2022 році. Військовий альянс НАТО заявив, що посилить свою присутність у регіоні.

Фінляндія в 2023 році підняла якір, який, за її заявою, належав китайському контейнеровозу, підозрюваному в пошкодженні газопроводу між Естонією і Фінляндією, а також декількох оптоволоконних ліній зв'язку. Справа залишається під слідством, і фінські власті не повідомили, чи вважають вони інцидент навмисним або нещасним випадком.

На питання про пошкодження трубопроводу і кабелів Міндаугас Мазонас, глава військової розвідки Литви, повідомив журналістам: "Розслідування проводилося не нашою розвідкою, але у нас є відповідь, що це був ненавмисний інцидент".