Ймовірне захоплення міста відбулося протягом останніх кількох тижнів, проте воно не принесло агресору очікуваного тріумфу. Про це пишуть аналітики ISW.

Штурм Покровська, де до війни мешкало 60 000 осіб, тривав майже два роки. Росіяни розпочали рух у цьому напрямку ще в лютому 2024-го після падіння Авдіївки. Прямі фронтальні атаки тривали 21 місяць, перш ніж ворогу вдалося зайняти більшу частину міста в грудні 2025 року.

Востаннє присутність українських підрозділів у самому Покровську фіксувалася 28 січня. Це дає підстави вважати, що місто повністю перейшло під контроль ворога лише нещодавно. 

Російська пропаганда запевняла, що взяття міста "відкриє шлях" до подальшого наступу. Покровськ був важливим хабом, але російські удари ще в липні 2025 року фактично знищили можливість використовувати його як логістичний вузол. До моменту падіння місто вже не виконувало свою стратегічну роль. 

З грудня 2025 року окупанти не продемонстрували жодного значущого просування на захід чи північний захід. Ворог досі не зміг захопити навіть село Гришине, розташоване лише за два кілометри від Покровська. Також важливим фактом є те, що Покровськ значно менший за площею та населенням, ніж Краматорськ чи Слов’янськ. Те, що РФ витратила два роки на захоплення одного невеликого міста, ставить під сумнів здатність окупантів прорвати основний "пояс фортець" Донбасу.

Бої за Мирноград, розташований на схід від Покровська, тривали ще місяць після того, як Міноборони РФ вперше відрапортувало про успіхи, що ще раз підкреслює низьку швидкість просування ворога, підкреслюють експерти.

Українське командування продовжує утримувати фронт навколо захопленого вузла. Станом на 25 лютого ситуація на Покровському напрямку залишається контрольованою. Як повідомив речник угруповання військ "Схід" майор Григорій Шаповал, Сили оборони міцно тримають позиції у восьми населених пунктах: Сухецькому, Суворовому, Никанорівці, Дорожньому, Іванівці, Новому Шаховому, Новому Донбасі та Вільному.