Росія за допомогою Ірану намагається організувати масове виробництво безпілотників, щоб використовувати їх для ударів по українських містах. Про це пише The Washington Post з посиланням на документи, отримані від людини, яка стверджує, що виступає проти війни з Україною, і бере участь у роботі виробництва іранських дронів на російській території.

Зазначається, що в листопаді минулого року Росія з Іраном уклали у Татарстані мільярдну угоду, мета якої полягає в тому, щоб до літа 2025 року створити у РФ 6000 ударних дронів.

Передані журналістам документи, що датуються періодом з з ими 2022 року по весну 2023 року, включають креслення заводських цехів, технічні схеми, кадрові записи, меморандуми, надані іранською стороною, презентації, надані представникам Міноборони росії щодо стану операції під кодовою назвою «Проектний катер» (у внутрішніх документах росіяни називають дрони «човнами», вибухівку «бамперами», а замість Ірану згадують Ірландію і Білорусь) тощо.

Експерти, що дослідили документи, зазначають, що витік також докладно описує закупівлі для виробництва дронів, ланцюжок поставок, виробничі можливості та процеси заводу в Татарстані, а також розкриває плани кремля замаскувати та приховати виробництво дронів «Шахед» в росії. Фахівці наголошують, що надана інформація в майбутньому завадить Ірану і надалі стверджувати про нейтралітет у війні і відсутність прямої допомоги москві.

 6 тисяч дронів за два роки - триетапний план рф щодо виробництва БПЛА 

Тегеран погодився продати Москві щось на кшталт франшизи – Іран поділився з рф проектною документацією, компонентами місцевого виробництва, технологіями. Вартість проекту з виробництва БПЛА в РФ, за оцінками, перевищує 2 мільярди доларів. РФ заплатила Ірану в доларах або золоті (такою, за словами джерела WP, була вимога Тегерану – через нестабільність курсу рубля). 

На першому етапі спільного проекту Іран мав передати РФ БПЛА у розібраному вигляді (близько 25% переданих дронів мали пошкодження і у росіян були проблеми з їхнім ремонтом). На заводі їх мали зібрати і передати військовим. На другому РФ мала створити виробництво корпусів для дронів, аби потім поєднуватися їх з двигунами та електронікою, що постачаються з Ірану.

На завершальному та найамбітнішому етапі росія мала виготовити понад 4000 безпілотників з мінімальною участю Ірану. Їх мають передати російським військовим до вересня 2025 року.

Дослідники вашингтонського Інституту науки та міжнародної безпеки, проаналізувавши документи, з’ясували, що завод відстає від графіків щонайменше на місяць. Зокрема, у лютому команда попереджала менеджерів проекту про 37-денну затримку в розкладі через бюрократичні проблеми та ненадання Іраном деякої технічної документації.

До цього часу завод вже зібрав дрони, надані Іраном, і сам виготовив корпуси для лише 300 БПЛА. Зважаючи на це, кажуть дослідники, завод навряд чи зможе випустити заплановані 6000 безпілотників до визначеної дати.

Водночас аналіз, проведений Інститутом науки та міжнародної безпеки, показав, що виробничий план росіян, хоч і має серйозні вразливості, «здається здійсненним».

«Росія має надійний спосіб отримати протягом наступного року або близько того спроможність перейти від періодичних запусків десятків імпортних безпілотних літальних апаратів-камікадзе Shahed-136 проти українських цілей до більш регулярних нападів зі застосуванням сотень апаратів», – каже Девід Олбрайт, колишній інспектор ООН із озброєнь, який очолив дослідницьку групу, що аналізувала документи WP.

Це може стати на заваді - які у росії є проблеми з деталями для дронів 

Детальна інвентаризація, заснована на даних, наданих росіянам Тегераном, показула, що понад 90% комп’ютерних мікросхем і електричних компонентів для цих безпілотників виробляються на Заході, переважно в Сполучених Штатах Америки. 

Згідно з документами, лише 4 зі 130 електронних компонентів, необхідних для створення безпілотника, виготовляються в Росії. Західні деталі є на всіх основних схемних платах дрона, включаючи акселерометр, навігаційну та комунікаційну систему. Приміром, 21 компонент БПЛА створений Texas Instruments із Далласу, 13 електронних компонентів – компанією Analog Devices зі штату Массачусетс. Документи не свідчать про те, що будь-яка західна компанія безпосередньо постачала Ірану чи Росії компоненти, які використовуються для виробництва безпілотника, але команда, як показав витік, все ж змогла оперативно отримати необхідні матеріали. Більшість компонентів постачали російські чи білоруські компанії, а китайська компанія Metastar надала зразки матеріалів для корпусу.

Дослідницька група зауважила, що жоден з компонентів, необхідних для виготовлення ударного дрону, не призначений виключно для використання у військових безпілотниках. І жоден з них не внесений до списку конфіденційних технологій, які підпадають під експортний контроль Міністерства торгівлі США. Проте ці компоненти підпадають під заборону на експорт електроніки до Росії, нещодавно накладену США. 

Найбільше проблем, як показали внутрішні документи, з постачанням двигунів. Іран використовував в Shahed-136 німецькі двигуни Limbach Flugmotoren L550E, технологію виготовлення яких вкрав два десятиліття тому. На фінальній стадії проекту «Алабуга» РФ прагне розробити власний варіант двигуна.

Як росія допрацьовує іранські «Шахеди»

Для виготовлення БПЛА було найнято 810 осіб, вони працюють цілодобово у три зміни. В оголошеннях, розміщених в Telegram, «Алабуга» пропонувала роботу молоді (зокрема, жінкам 16-22 років) і зарплату в 550 доларів на місяць. Ключові співробітники заводу отримують приблизно в 10 разів більше від середньої зарплати в РФ (62 тисячі рублів станом на січень 2023 року). Співробітники скаржаться, що аби запобігти звільненню працівників заводу БПЛА, у деяких з них забирали паспорти.

Нагадаємо, у ЗСУ раніше повідомлялося, що Україну вже атакували дрони-камікадзе зібрані на території росії.

Попри такі умови, російські інженери не тільки виконували свою роботу, а й, як показали документи, намагалися вдосконалити дрони, якими їхні військові атакують українські міста. Вони замінили застарілі технології Ірану, збільшити масштаби виробництва та забезпечити більший, ніж у Тегерана, контроль за якістю. Зокрема, вже замінили несправні китайські електронні компоненти на більш надійні аналоги, змінили використовуваний клей, додали гідроізоляцію тощо.