Російські військові літаки, як правило, здійснюють від 200 до 300 вильотів щодня. Про це сказав журналістам під час брифінгу в понеділок високопоставлений чиновник міністерства оборони.

Однак, їм не вдалося встановити перевагу в повітрі над Україною. І оскільки війна триває третій місяць, Росія вже витратила велику кількість найточнішої зброї, наприклад крилатих ракет та балістичних ракет малої та середньої дальності.

2 травня Пентагон заявив, що Росія випустила більше 2125 одиниць такої зброї з початку вторгнення. Їх використання різко скоротилося після другого тижня війни.

За словами високопоставленого чиновника США, росіяни «продули» багато своїх високоточних боєприпасів. 

«Насправді вони продовжують вдаряти по Маріуполі купою тупих бомб», — сказав чиновник.

Так звані тупі, або некеровані боєприпаси, що скидаються з повітря, є пережитком Сполучених Штатів і НАТО, оскільки західні військові зараз майже повністю переобладнали свої арсенали комплектами, які направляють бомби на цілі за допомогою лазерів або супутникових сигналів GPS.

Посадовець також сказав, що санкції та експортний контроль, запроваджений після вторгнення Росії в Україну, обмежили доступ Москви до різних видів електронних компонентів, необхідних для створення керованої зброї, що вплинуло на здатність Путіна поповнити свої війська сучасними авіаційними боєприпасами.

Відсутність у Росії керованої зброї та її часто низька точність при використанні дають більше вказівок на те, наскільки сильно відстають збройні сили Москви в порівнянні з західними збройними силами.

Радянський Союз був відносно не зацікавлений у розробці звичайної керованої зброї до середини 1980-х років, а Росія зайнялася їх серйозними дослідженнями та розробками лише в останні два десятиліття. 

Росія в значній мірі продемонструвала, що може вражати лише фіксовані цілі, як-от військові будівлі чи центри цивільного населення залпом некерованих артилерійських снарядів або ракет.

Американські офіційні особи заявили, що атаки за допомогою великих керованих балістичних ракет і крилатих ракет повітряного базування є неуспішними, бо вони часто виходять з ладу або є неточними.

Російські розробники віддають перевагу дешевому масовому виробництву, а не точності ракет.