Російські солдати відмовляються воювати в Україні

Деякі російські військові відмовляються повертатися воювати в Україну через свій досвід на передовій на початку вторгнення. «ВВС» розмовляла з одним таким солдатом.

«Я не хочу повертатися назад в Україну, щоб убивати і бути вбитим», — каже Сергій, він провів п’ять тижнів воюючи в Україні.

Зараз він вдома в Росії, Сергій отримав юридичну консультацію, щоб уникнути повернення на передову. Сергій — лише один із сотень російських солдатів, які, як відомо, зверталися до юристів.

Сергій каже, що він травмований досвідом в Україні.

«Я думав, що ми — російська армія, сама супер-пупер у світі», — з гіркотою розповідає молодий чоловік. 

Натомість, російська армія працює навіть без основного обладнання, такого як прилади нічного бачення.

«Ми були як сліпі кошенята. Я вражений нашою армією. Спорядження нас не коштуватиме багато. Чому цього не зробили?»

Сергій пішов в армію призовником — більшість російських чоловіків у віці від 18 до 27 років повинні відслужити один рік строкової військової служби. Але через кілька місяців він прийняв рішення підписати дворічний професійний контракт, який також дав йому зарплату.

У січні Сергія відправили на кордон з Україною, як йому сказали на військові навчання. Через місяць — 24 лютого, у день, коли Росія почала своє вторгнення, — йому сказали перетнути кордон. Майже відразу його підрозділ опинився під ударом.

Вони зупинилися на вечір на покинутому хуторі.

Його підрозділ рухався українським селом, але стратегії не було. Підкріплення не прибуло, а солдати були погано споряджені для того, щоб взяти велике місто.

«Ми йшли без гелікоптерів — просто колоною, наче на парад».

Він вважає, що його командири планували дуже швидко захопити опорні пункти та ключові міста — і розрахували, що українці просто здадуться.

«Ми кинулися вперед з короткими ночівлями, без окопів, без розвідки. Ми нікого не залишали в тилу, тому якщо хтось вирішив зайти ззаду і вдарити нас, захисту не було. Я думаю, що так багато наших хлопців загинуло здебільшого через це. Якби ми рухалися поступово, якби ми перевірили дороги на наявність мін, багатьох втрат можна було б уникнути».

Скарги Сергія на відсутність техніки також з’явилися в телефонних розмовах між російськими солдатами та їхніми сім’ями, перехоплених і розміщених в Інтернеті українськими спецслужбами.

На початку квітня Сергія відправили назад через кордон до табору на російській стороні. Війська були виведені з Північної України і, здавалося, перегруповуються для штурму на сході. Пізніше того ж місяця він отримав наказ повернутися в Україну, але сказав своєму командиру, що не готовий їхати.

«Він сказав, що це мій вибір. Нас навіть не відмовляли, тому що ми були не першими», — сказав Сергій. 

Адвокат сказав Сергію та двом однодумцям повернути зброю та повернутися до штабу свого підрозділу, де вони мають написати листа, в якому пояснюють, що вони «морально та психологічно виснажені» і не можуть продовжувати воювати в Україні.

Раніше «Варта1» писала, що в ОРДЛО назрівають бунти незаконно мобілізованих: тисячі людей склали зброю.