Риніт і риносинусит у дітей: чим відрізняються і як лікувати

Нежить у дітей — одна з найпоширеніших причин звернень до педіатра. Проте за однаковими симптомами можуть ховатися різні стани. І якщо риніт зазвичай проходить легко, то риносинусит здатний затягуватися, спричиняти біль і навіть впливати на якість сну та апетиту дитини. Щоб почати лікування вчасно, важливо вчасно отримати професійну допомогу педіатра https://analityka.com.ua/directions/pediatrics.

Чому риніт і риносинусит — не одне й те саме?

Риніт — це запалення слизової оболонки носа. Він виникає переважно через віруси, рідше — через алергени. У дитини закладається ніс, з’являються прозорі виділення, чхання, може трішки підвищуватися температура.

При риносинуситі запалення охоплює не лише ніс, а й навколоносові пазухи. У дітей ці пазухи ще маленькі і вразливі, тому запалення поширюється швидше. Саме це пояснює, чому в дитячому віці риносинусит зустрічається частіше, ніж у дорослих.

Як зрозуміти, що це не просто нежить?

Риніт зазвичай починається різко, але проходить за кілька днів. Якщо симптоми не зникають або стають інтенсивнішими, варто звернути увагу на характер проявів.

Типові ознаки, що допомагають розрізнити риніт і риносинусит:

●      Тривалість симптомів. Риніт минає за 5–7 днів, а триваліший перебіг може свідчити про ураження пазух.

●      Температура. Нормальна або невисока при риніті та більш стійка гарячка при риносинуситі.

●      Виділення. Прозорі рідкі — це риніт. Густі та забарвлені — частіше риносинусит.

●      Біль або тиск. Риносинусит може спричиняти дискомфорт у переніссі, надбрів’ях чи щоках.

●      Порушений сон. Хропіння, дихання ротом, часті пробудження також можуть бути ознакою залучення пазух.

Якщо таких проявів кілька, варто показати дитину лікарю, а не чекати, поки нежить пройде сам.

Чому діти хворіють частіше?

У дитячому віці слизова носа реагує на віруси активніше, а пазухи мають вузькі канали. Будь-який набряк відразу порушує дренаж, створюючи ідеальні умови для застою секрету. Додатковими факторами ризику є:

●      часті контакти з вірусами в садочку та школі;

●      пересушене повітря в оселі;

●      пасивне куріння (ризик риносинуситу вищий майже вдвічі — дані Європейського респіраторного товариства);

●      сезонні коливання вологості та температури;

●      наявність алергічних захворювань.

У поєднанні ці фактори створюють умови, за яких навіть звичайна вірусна інфекція здатна швидко переходити в більш складний стан і вимагати уважнішого підходу до лікування.

Як лікують риніт і риносинусит у дітей?

Підхід до лікування залежить від віку, симптомів та тривалості хвороби, але основні принципи однакові.

●      Промивання носа сольовими розчинами. Це один із найбільш ефективних методів: він зменшує набряк і пришвидшує очищення пазух.

●      Зволоження повітря. Підтримка вологості на рівні 40–60 % допомагає зменшити набряк слизової та полегшує носове дихання.

●      Судинозвужувальні препарати. Можуть застосовуватися 3–5 днів, але тільки після консультації з педіатром.

●      Антибіотики. Призначаються лише при бактеріальному риносинуситі. Основні показання — інтенсивний біль у ділянці обличчя, висока температура понад 3 дні, відсутність покращення після 10 днів симптомів.

●      Інгаляції фізрозчином. Допомагають зменшити подразнення і підтримати природні механізми очищення.

Здебільшого такої терапії достатньо, а стан дитини покращується вже за кілька днів.

Чим риніт відрізняється від риносинуситу?

Щоб краще розуміти різницю, корисно порівняти процеси:

Де відбувається запалення:

●      риніт — лише слизова носа,

●      риносинусит — носова порожнина та пазухи.

Тривалість:

●      риніт — до тижня,

●      риносинусит — понад 10 днів або з погіршенням після тимчасового полегшення.

Симптоми:

●      при риніті — закладеність, чхання, рідкі виділення;

●      при риносинуситі — густий секрет, біль у ділянці обличчя, порушення сну.

Риніт потребує симптоматичної терапії. Риносинусит може потребувати застосування антибіотиків або глюкокортикостероїдів для зняття запалення.

Коли потрібна негайна допомога?

Якщо в дитини з’являється набряк повік, сильний головний біль, температура понад 38,5 °C, порушення зору чи блювання — необхідно звернутися до лікаря негайно. Це можуть бути ознаки ускладнення.