Ще двоє львів’ян, які ціною свого життя зупиняли ворога, знайдуть вічний спочинок на Личаківському кладовищі

У середу, 29 січня, Львів попрощається з військовослужбовцями Левком Кмітем та Марʼяном Лучківим, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів.

Як повідомили у ЛМР, чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають обох полеглих захисників на Личаківському кладовищі.   

Левко Кміть («Ельф») (18.02.1990-27.02.2024) Народився у Львові у патріотичній родині.

Любов до України Левку змалку прищеплювали батьки та дідусь із бабусею, які були політв'язнями сталінських таборів.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №34 імені Маркіяна Шашкевича, був активним учасником «Станиці Рудно Пласту – Національної скаутської організації України». Професійно-технічну освіту здобув у Львівському фаховому коледжі харчових технологій та бізнесу Національного університету харчових технологій.

Після завершення навчання працював у різних сферах, впродовж останнього періоду був оператором машинної вишивки на місцевому приватному підприємстві. За словами родини, Левко був справедливий, любив правду й не міг терпіти брехні. Лагідний і добрий, тихий океан спокою, легко міг запалитися на кривду. Любив співати, захоплювався театром, літературою, історією та філософією Григорія Сковороди. Свій вільний час присвячував рідним.

Активний учасник подій Революції Гідності. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації без вагань став на захист Батьківщини до лав 61-ї окремої механізованої Степової бригади 11-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ. Під час проходження служби отримав звання «молодший сержант».

У Левка Кмітя залишилися батьки, брат і сестра.  

Мар’ян Лучків (21.09.1987-25.01.2025) Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №68 міста Львова. У 2006 році закінчив Технічний коледж Національного університету «Львівська політехніка» за спеціальністю «Комерційна діяльність» та здобув кваліфікацію «комерсант».

Після завершення навчання працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», а впродовж останнього часу – у ТзОВ «Діон». Свій вільний час присвячував дітям, захоплювався комп’ютерними технологіями, автомобілями та кулінарією.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від загарбників до складу 503-го окремого батальйону морської піхоти 38-ї окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил ЗСУ. Боровся із окупантами на Донецькому напрямку фронту.

У Мар’яна Лучківа залишилися мама, дружина, двоє синів, теща та швагро.