Що буде з курсом, депозитами та кредитами: висновки аналітиків

Для стабілізації ситуації необхідно комплексно збалансувати регулювання національної банківської системи

Фото ілюстративне

Нацбанк в умовах погіршення економічної ситуації радикально підвищив облікову ставку — до 25 відсотків річних. Як це вплине на курс гривні, ставки за депозитами та кредитами розповіли в матеріалі «Уніан».

Національний банк з початку повномасштабного вторгнення нападу РФ на миролюбну Україну зробив ряд кроків, які допомогли стабілізувати роботу банківської системи держави.

Так, з початку війни утримувався від ухвалення рішень щодо облікової ставки, яка до останнього часу залишалася на рівні 10 відсотків річних. Це дозволяло банкам залучати недорогі кошти у вигляді депозитів під 4–9 відсотки річних у населення або користуватися рефінансуванням від Національного банку під 11 відсотків річних. 

Водночас це стримувало зростання вартості кредитів для бізнесу та громадян та дозволяло Міністерству фінансів продавати військові облігації під 10–11 відсотків річних, кошти від яких йдуть на фінансування дефіциту державного бюджету, який щомісячно сягає 5 мільярдів доларів. 

«Такий підхід був виправданий в умовах значного психологічного шоку, спричиненого війною. За таких обставин зміна облікової ставки мала би незначні шанси слугувати фактором стабілізації очікувань та стимулом для утримання гривневих активів, зокрема для підтримки фіксації обмінного курсу», — пояснили в Нацбанку. 

Проте прискорення річної інфляції у квітні до майже 17 відсотків річних, а також тяжіння громадян до зберігання коштів у валюті в умовах низьких ставок за депозитами, змусили Національний банк підняти облікову ставку минулого тижня відразу у 2,5 рази — до 25 відсотків річних.

«Поступова адаптація економіки України та заміщення психологічного шоку економічною логікою ухвалення рішень бізнесом та населенням вимагають зміни підходів до монетарної політики. Наразі за відсутності належної винагороди за утримання гривневих активів посилилися загрози доларизації економіки та відповідної втрати ресурсу фінансовою системою», — зазначили в НБУ. 

Радикальне здорожчання гривневих ресурсів отримало неоднозначну оцінку як в учасників банківського ринку, так і в експертної спільноти. І неминуче призведе до зміни валютного курсу, ставок по депозитах, кредитах та дохідності військових облігацій. 

Посилення курсу гривні 

Курс національної валюти за декілька останніх тижнів достатньо помітно зміцнився. Якщо в середині травня вартість одного долара в обмінниках доходила до майже 39 гривень, а євро — понад 40 гривень, то зараз вартість долара не перевищує 35,5 гривень, а євро — 38 гривень.

Цьому спряло прийняте минулого місяця рішення Національного банку щодо дозволу комерційним українським банкам продавати валюту за ринковим курсом, що посилило конкуренцію на валютному ринку та дозволило стабілізувати курс.

Експерти прогнозують, що підвищення облікової ставки до 25 відсотків має сприяти продовженню зміцнення гривні. 

«На курс долара у бік його зниження на користь гривні може зіграти зростання облікової ставки НБУ в 25 відсотків. За цих умов курс долара до гривні як мінімум падатиме не так сильно, як раніше, а як максимум - гривня навіть трохи зміцниться», — зазначив економічний експерт Тарас Козак.

Водночас стримування девальвації гривні минулого місця Національному банку коштувало достатньо дорого. Інтервенції з продажу валюти зросли з 2 млрд доларів у середньому за місяць у березні-квітні до 3,4 млрд дол. США у травні. Це в умовах обмеженого експорту та зростання імпорту призвело до падіння золотовалютних резервів держави станом на 1 червня на 7 відсотків до 25,1 млрд доларів. 

Іншими словами, якби політика Національного банку залишалася незмінною, то це призвело до подальшого падіння золотовалютних резервів України. 

Перегляд умов депозитів і кредитів 

Підвищення облікової ставки вже найближчим часом помітно відобразиться на вартості депозитів і кредитів у комерційних українських банках. 

Деякі, переважно невеликі банки, вже підвищили дохідність гривневих депозитів до 15-18 відсотків річних. Водночас великі представники ринку, як підкреслюють експерти, поки займають вичікувальну позицію та не поспішають підвищувати ставки, тримаючи їх на рівні 4-8 відсотків. Однак їм все одно доведеться це зробити, адже вартість фінансування тепер з боку центрального банку значно зросла — до 27 відсотків річних.

«Дві третини вкладів населення і бізнесу — це поточні рахунки. Це ліквідність, яка може в будь-який момент з банків просто піти. І підвищення ставки стимулюватиме споживачів вкладати гроші в банки на більш довгі терміни», — зазначив начальник аналітичного відділу «Альфа-Банку» Олексій Блінов.

Експерти прогнозують, що найбільше ставки за депозитами зростуть на короткі періоди.

«Банки, які хочуть мати стабільне фондування, їхній єдиний шанс — це переводити кошти населення з поточних рахунки в короткострокові та середньострокові вклади. Зараз десь 65 відсотків фондування від населення — це кошти на вимогу, тому банки будуть пропонувати якісь умови і будуть підвищувати ставки переважно на 3–6 місяців. На рік жоден банк, жоден економічний агент нічого не планує зараз під час війни», — розповів експерт Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Євген Дубогриз.

Водночас, річні банківські вклади будуть мати меншу дохідність. 

«Якщо в подальшому очікують на зниження облікової ставки, то довший ресурс дешевший. Відповідно це дає мотивацію зафіксувати вищу дохідність зараз», — пояснив директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський.

Що стосується кредитування, то з ним найближчим часом, як прогнозують експерти, можуть бути певні проблеми. Адже близько 50 відсотків  громадян зараз не мають змоги платити відсотки і тіло кредиту навіть за діючими ставками, а їх підвищення — може значно підвищити кількість прострочених кредитів. Також це може призвести до фактичного припинення довгострокового кредитування громадян, наприклад, при купівлі житла.

«Збільшення облікової ставки НБУ до 25 відсотків фактично унеможливлює розвиток будь-яких, навіть гіпотетичних, програм з кредитування не лише забудовників, а й для потенційних покупців житла», — повідомив співзасновник та керуючий партнер компанії «INSPI Development» Володимир Семенцов.

Виклики для держбюджету 

Підвищення облікової ставки також впливає на спроможність Міністерства фінансів залучати кошти до державного бюджету через продаж військових облігацій для фінансування дефіциту. Мінфін цього тижня відмовився переглядати дохідність облігацій, залишивши їх на рівні 10–11 відсотків. І, як наслідок, на останньому аукціоні вдалося продати військових облігацій лише на 810 млн гривень, що є рекордно низьким показником.

«На жаль, після останніх рішень Національного банку (підняття облікової ставки до 25 % річних — ред.) у нас виникли труднощі (із залученням коштів до держбюджету через ОВДП — ред.). І я хочу, щоб знали, що ця ситуація обговорюється зараз», — повідомив міністр фінансів Сергій Марченко. 

Як прогнозують аналітики компанії «ICU», після рішення НБУ підвищити облікову ставку ринок військових облігацій чекає перезавантаження. 

«З високою ймовірністю в подальшому вартість нових залучень буде зростати. Міністерство фінансів буде змушене шукати новий рівень ставок, що буде прийнятним і для інвесторів, і для бюджету», — зазначили експерти «ICU».

«Ставки за найбільш короткими випусками можуть бути наближені до рівня облікової ставки. Водночас, ставки за довшими паперами ймовірно відреагують набагато менш помітно, адже інвестори загалом очікують, що НБУ розпочне зниження облікової ставки ще цього року, чи на початку наступного. Пошук рівноважних ставок може потребувати тривалого часу. Загалом же крива дохідності буде змінюватися», — додали в «ICU».

Загрози для банків 

Різке підвищення облікової ставки може чинити загрозу не лише для громадян, бізнесу, держбюджету, але і для самих банків. 

Як підкреслив президент Асоціації українських банків (АУБ) Андрій Дубас, у разі застосування ставки рефінансування по довгостроковим та короткостроковим кредитам на рівні 27 відсотків  річних може призвести до банкрутства до двох десятків банків України. Це в свою чергу нанесе сильний удар по стабільності та довірі до банківської системи України. 

«Вартість отриманих банками від НБУ ресурсів зросла в 2,5 рази. Для більшості банків будуть зафіксовані значні збитки при перерахунку вартості кредитів рефінансування, оскільки банки не мають можливості збільшення ставок за раніше наданими кредитами та придбаними ОВДП, як слідство, це створить додаткове навантаження на капітали банків. Під значним тиском опиниться Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Це може призвести до втрати капіталу і ліквідності банківської системи, та, як наслідок, — до банківської кризи, якої вдавалося уникнути навіть під час перших місяців війни», — зазначив він.

Експерт підкреслив, що для стабілізації ситуації необхідно комплексно збалансувати регулювання національної банківської системи, а Нацбанку треба почути голос банкірів.

«Банки постали перед реальністю використання юридичних інструментів для захисту своїх інтересів. Для подолання викликів, що стоять перед банківською системою і бізнесом, вкрай актуальною є здійснення ефективної комунікації між державними органами та банківською системою», — зазначив Дубас.

Очевидно, що рішення Нацбанку про різке збільшення облікової ставки не було простим. Сподіваємося, були ретельно зважені усі ризики, «за» і «проти». Зрозуміло, що сьогоднішня ситуація в український фінансовій системі вимагала змін. В умовах помітного зростання інфляції, послаблення курсу гривні та зниження золотовалютних резервів необхідно було адекватно реагувати.

Наскільки правильне було рішення так різко підвищити ключову ставку, покаже час. А зараз треба робити все можливе, щоб стабілізувати фінансову систему держави, дати можливість бізнесу та громадянам працювати і як можна швидше наблизити перемогу. 

Читайте також