Якщо раптом ви думали, що перевірка зору обмежується буквеною таблицею Сивцева, то саме час ознайомитись із сучасними методами діагностики. У різні моменти життя людина може відчути, що почала бачити гірше. Спочатку цей фактор здається природним і виникає бажання його проігнорувати. Проте раннє визначення стану здоров'я очей може запобігти низці подальших ускладнень. Крім того, є випадки, коли необхідний превентивний моніторинг зору навіть без очевидних причин.

Коли потрібна діагностика зору

Погіршення зору — лише один із симптомів захворювання очей. Окрім цієї очевидної причини для відвідування лікаря-офтальмолога, існує низка інших:

●     хронічні захворювання очей;

●     для призначення окулярів чи лінз;

●     регулярне відчуття дискомфорту очей;

●     контроль розвитку зорового апарату у дітей;

●     моніторинг стану очей для профілактики гострих захворювань у людей старше 40 років, особливо за умови спадкової схильності до катаракти чи глаукоми;

●     при плануванні вагітності у жінок;

●     часте регулярне перебування перед екранами цифрових приладів;

●     при діагностованих захворюваннях серцево-судинної чи нервової систем;

●     після запальних захворювань чи травм очей;

●     за тривалого лікування препаратами, що можуть побічно впливати на органи зору.

Знайти більше інформації щодо офтальмологічних захворювань, симптомів і варіантів лікування можна на сайті https://visium.com.ua/ua/, а також записатися на консультацію до лікаря-окуліста. Своєчасне та ретельне обстеження допомагає контролювати стан зорового апарату та первинні симптоми хвороб, встановити діагноз, призначити лікування чи профілактичні заходи та зберегти зір.

Етапи повного обстеження

Діагностика передбачає визначення гостроти зору, перевірку рефракції, акомодації, кольоровідчуття, внутрішньоочного тиску, фізичних властивостей ока тощо. Клініки пропонують різні пакети апаратного обстеження та суб'єктивних перевірок, які можуть охоплювати:

●     огляд очного дна лінзою Гольдмана;

●     біомікроскопію та офтальмоскопію;

●     ехобіометрію;

●     огляд стану сітківки та зорового нерва;

●     авторефрактометрію;

●     тести за допомогою офтальмологічних таблиць;

●     оцінку якості і кількості сліз;

●     пневмотонометрію;

●     комп’ютерну периметрію;

●     ультразвуковий A- і B-скан.

Перед процедурою проводиться розширення зіниць спеціальними краплями. Опісля — проходить консультація з офтальмологом та розроблення плану лікування. Здоров'я очей легше зберегти, ніж відновити, тож не нехтуйте регулярними перевірками зору.