Голова транспортної комісії ЛМР Ігор Зінкевич пояснив, чому потрібно не лише збільшувати кількість станцій екстреної допомоги у Львові, але й покращити організацію дорожнього руху «коридорами», якими часто користуються карети «швидкої», спецтранспорт рятувальників. Як це зробити, — у його новому блозі.

«Золота година» у медицині, від якої залежить людське життя. Це той визначальний проміжок часу, який минає від виникнення екстреної ситуації до початку надання медичної допомоги у лікарні. У критичних випадках він повинен не перевершувати 10 хвилин, а для «екстрених» — не більше 20 хвилин.

На жаль, зі слів керівника Центру екстреної медичної допомоги Львівщини пана Андрія Васька, у Львові існує велика проблема зі своєвчасним доїздом бригад «швидкої» до хворих. Майже 70 % викликів виконується із перевищенням встановлених норм часу. Причини — постійні «корки» на дорогах; завужені дороги; водії, які не пропускають спецтранспорт.

Зараз пункти базування машин екстреної медичної допомоги у Львові розміщені за такими адресами: підстанція № 1 на вул. Київській; № 2 на вул. Пилипа Орлика; № 3 у районі пр. Червоної Калини і вул. Довженка; № 4 на вул. Медової Печери (на базі 6-ої міської поліклініки); № 5 на вул. Біберовича у Рясному.

Тож, власне, для того, щоб збільшити можливості медиків вкладатися у «золоту годину», у Львові планують збільшити кількість пунктів «екстренки» та відкрити нові підстанції: № 6 на базі Львівської обласної психіатричної лікарні на вул. Кульпарківській; ще дві на базі поліклінік на Левандівці та в районі пр. Чорновола–вул. Хімічної; на базі Львівського обласного госпіталю ветеранів війн і репресованих у Винниках; у районі автовокзалу на вул. Стрийській.

Я, безперечно, підтримую цю ідею. Однак запропоную Андрію Васькові створити ще додатковий пункт у центрі міста, де завжди велелюдно (особливо, у туристичний сезон, на свята), де часто проводяться масові заходи (карантин, вірю, все-таки не назавжди). Тому можливість організувати швидку медичну допомогу у разі необхідності — вкрай важливо.

«Центральну» підстанцію можна відкрити на базі одного із кількох медичних установ. Наприклад, ще три роки тому я пропонував зробити це при 1-ій комунальній поліклініці на вул. Руській. На жаль, за це час цю ініціативу так і не реалізували.

Також у центральній частині Львова є 1-ша міська клінічна лікарня на Ужгородській; поліклініка 4-ої міської лікарні на вул. Стецька; Львівська обласна клінічна лікарня на Чернігівській, 7. Лише треба визначити, яке розміщення є оптимальним для доїзду «швидкої», зважити на логістику та можливості медзакладу.

Та я переконаний: збільшення кількості підстанцій має йти у комплексі із дорожніми заходами, завдяки яким «швидкі» не застряватимуть у заторах.

Передусім із фахівцями Центру екстреної медичної допомоги потрібно визначити основні «коридори» руху автомобілів «швидкої» з лікарні на виклик й у зворотному напрямку. В межах цих «коридорів» разом із представниками поліції, профільними експертами потрібно покращити організацію дорожнього руху, щоб звести до мінімуму дорожні затори: відкоригувати роботу світлофорів, покращити умови для проїзду автомобілів екстреної допомоги на перехрестях, ймовірно, деякі перехрестя потрібно взагалі реорганізувати.

Аналогічно потрібно визначити «коридори» і для руху спецтранспорту ДСНС України, адже від оперативності рятувальників теж залежать життя і здоров’я громадян, порятунок майна при пожежах, інших надзвичайних ситуаціях.

Отже, щоб обговорити варіанти вирішення проблем із доїздом спецтехніки, швидкого транспортування пацієнтів, донорських органів для пересадки (а у Львові вже незабаром діятимуть два центри трансплантації — на базі Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги на Миколайчука і на базі Львівської обласної клінічної лікарні) планую запросити на одне із чергових засідань транспортної комісії представників Центру екстреної медичної допомоги, обласного управління ДСНС, представників міських управління транспорту, комісії безпеки руху, медичної комісії, департаменту ЖГ та інфраструктури та «Львівавтодору».

Впевнений, що тільки спільна праця та комунікація щодо вирішення цих проблем врятує життя і здоров’я багатьом.