Штрафи за порушення мобілізаційних правил: як українці уникають їх сплати та які рішення ухвалюють суди

В Україні вже майже рік діють посилені правила мобілізації

За порушення, пов’язані з військовим обліком – несвоєчасне оновлення даних або неявку за повісткою – передбачені штрафи від 17 до 25 тисяч гривень для громадян і ще вищі санкції для юридичних осіб.

Якщо штраф не сплачується, це може спричинити серйозні наслідки: арешт банківських рахунків, заборону на керування транспортом, а в окремих випадках – навіть примусову реалізацію майна через державні торги.

Проте багато українців не поспішають сплачувати штрафи. Кількість відкритих виконавчих проваджень з початку року майже дорівнює показнику за весь 2024 рік, а суди, як правило, стають на бік оштрафованих громадян. Деталі розповіли у матеріалі журналістки РБК-Україна Катерини Гончарової.

Скільки українців не сплачують штрафи від ТЦК

Щоб активізувати процес мобілізації, Кабмін ще минулого року виділив кошти на друк і розсилку повісток через “Укрпошту”. Для цього з резервного фонду було спрямовано 71,82 млн грн.

Раніше повістка вважалася врученою лише тоді, коли її отримували особисто під підпис. Тепер, якщо військовозобов’язаний не забирає листа з пошти, повістка все одно вважається врученою. Якщо особа не з’явилася у військкомат у зазначений термін, на неї може бути накладено штраф.

Згідно із законом, штраф необхідно сплатити протягом 15 днів після отримання постанови, інакше сума подвоюється. Якщо повістки ігнорувати, накопичені штрафи можуть сягати понад 160 тисяч гривень, що призведе до арешту майна та його продажу через електронні аукціони.

Попри такі санкції, багато громадян не поспішають розраховуватися з боргами. За даними Опендатабот, з початку 2025 року вже відкрито майже 10 тисяч виконавчих проваджень через несплачені штрафи, що практично дорівнює річному показнику 2024 року.

Найбільше штрафів накладають у:

  • Дніпропетровській області – 1 053 випадки;
  • Києві – 1 003 випадки;
  • Полтавській області – 916 випадків.

Юристи зазначають, що для багатьох українців такі штрафи є суттєвими фінансовими втратами, тому деякі чоловіки просто чекають можливих змін у законодавстві.

“Багато хто відкладає сплату штрафу в надії на можливість оплатити його із 50% знижкою, що передбачено новим законом. Зараз чекаємо на підпис президента, після чого ця норма набуде чинності”, – пояснює адвокат, який веде справи військовозобов’язаних.

Що вирішують суди

Деякі військовозобов’язані дізнаються про штрафи випадково – через повідомлення в “Дії” або вже після арешту банківських рахунків.

У таких випадках люди звертаються до суду, оскаржуючи постанови ТЦК. Судові розгляди можуть займати тривалий час, і до них додається необхідність сплати судового збору.

Однак статистика судових рішень свідчить про високий відсоток скасування штрафів.

Юрист Максим Боярчуков проаналізував судову практику з травня 2024 до березня 2025 року щодо оскарження постанов про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України (порушення правил мобілізації).

Результати:

  • 2 954 позови задоволені повністю або частково;
  • 835 позовів залишено без задоволення.

“Суди ухвалюють рішення на користь громадян у приблизно 78% випадків, що є дуже високим показником”, – зазначає юрист.

Що робити тим, хто отримав штраф

Юристи радять:

  1. Не ігнорувати повідомлення про накладення штрафу, оскільки прострочення платежу подвоює суму.
  2. Перевірити законність вручення повістки. Якщо не було належного повідомлення, є шанси на успішне оскарження штрафу в суді.
  3. Скористатися можливістю 50% знижки, коли відповідний закон набуде чинності.
  4. За потреби звернутися до юриста для грамотного оскарження штрафу.

Ситуація зі штрафами продовжує розвиватися, і, зважаючи на судову практику, велика частина накладених санкцій може бути скасована.

На практиці суди скасовують штрафи з різних причин, і кожен випадок є індивідуальним, пояснює Боярчуков.

"В деяких випадках суди скасовували штрафи, бо в повістці неправильно прописано ім'я позивача. В деяких випадках з тих причин, що до позивача застосували редакцію ст. 210-1 КУпАП, якої ще не було в момент вчинення правопорушення. А в деяких з підстав неналежного направлення повістки позивачу або з підстав неналежного повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення", – пояснює співрозмовник.

Більшість судових рішень, якими скасовані штрафи, мотивовані неналежним направленням повістки позивачу або неналежним повідомленням про розгляд справи про адмінправопорушення.

Розглядаючи такі справи, суди почали перевіряти трекери "Укрпошти". І виявили, що деякі повістки надсилають з порушеннями алгоритму.

Наприклад, Восьмий апеляційний адміністративний суд встановив, що повістка повернулася до ТЦК 15 жовтня 2024 року, хоча саму явку людині призначили на 14 жовтня. Виходить, чоловік фактично не міг отримати повістку вчасно, і суд визнав, що його належним чином не оповістили.

Схожа ситуація була і в справі, яку розглядав Третій апеляційний адміністративний суд. Там повістку повернули через "відсутність адресата", але доказів того, що чоловік знав про її надходження, не було. Крім того, в день прибуття повістки поштове відділення не працювало, в суботу працювало лише 4 години, в неділю і понеділок було закрите, а у вівторок повістку повернули назад до ТЦК.

Врешті в обох випадках суди скасували штрафи. Обидва чоловіки, до речі, не підлягали мобілізації: у одного вже була відстрочка, у іншого ще з 2014 року була інвалідність.

Але юристи в розмові з РБК-Україна звертають увагу: в ситуаціях, коли суди скасовують штрафи, мова йде про випадки, коли дійсно було якесь порушення алгоритму інформування людини, чи інші помилки. А в більшості випадків штрафують законно – тобто за те, що людина справді не оновила дані, проігнорувала повістку і не йде в ТЦК. Та й порушників насправді набагато більше. За різними оцінками, облікові дані за 2024 рік так і не оновили більше 6 мільйонів українців.

Чи можна скасувати штраф без суду

Є багато тих, у кого додаток Резерв+ "світиться" червоним, і є підпис "зафіксовано порушення військового обліку". В більшості це означає, що справу передали поліції, яка подає людину в розшук. І будь-яка перевірка на найближчому блокпосту – це потенційна ситуація, коли порушника можуть доправити до ТЦК, щоб з’ясувати деталі ситуації.

Іноді буває, що людям і без звернення до суду вдається знятися з розшуку, якщо доведуть в самому військкоматі, що повістку не отримували.

В Бучанському ТЦК на Київщині – велика черга з тих, кому треба знятися з розшуку. Тут це питання вирішують в єдиному кабінеті, де співробітник працює всього кілька годин на день з перервою на обід. За цей час встигає прийняти 2-3 людей. Все розтягується на тижні, і чоловіки навіть створили чат очікуючих в черзі. Приходять, коли вже доходить черга безпосередньо до них. Паралельно під кабінетом – окрема жива черга. Поза чергоюю приймають тільки тих, кого ловить і привозить поліція.

В черзі як й ті, в кого є бронь чи відстрочка, так і ті, хто броні не має, отримав повістку і вчасно по ній не прийшов.

"Процес такий. Якщо ви приходите і кажете, що не згодні зі штрафом, вам кажуть, щоб ви йшли в міськраду або на "Укрпошту", залежно хто надсилав повістку. Берете там документ про те, що повістку від них ви не отримували. На це може піти більше тижня. Далі приносите цей документ в ТЦК. Випадки різні, але таким чином є шанси, що з розшуку вас знімуть без сплати штрафу", – каже РБК-Україна один з чоловіків з черги.

Те, що в розшук іноді потрапляють "автоматично", самих працівників ТЦК не дивує.

"Побратим виявив себе "в розшуку", коли вже рік служив на передовій і брав участь в боях під Покровськом. Буває й таке, що "в розшуку" людина з відстрочкою", – визнає один з працівників військкомату. Але каже, що це не від бажання штрафувати всіх підряд і створювати перепони, бо ТЦК й без того завантажені роботою.

Причини, каже він, бувають справді різні: десь в Резерв+ з інших реєстрів вчасно не підтягнулися дані про те, що у чоловіка троє дітей, і це вже справа ДРАДЦів, бо це їхні реєстри. Або коли людина тільки що оформила відстрочку, а це співпало в часі з тим, що повістку їй вже відправили буквально за кілька днів до того. Чоловік по тій повістці не прийшов, і тому потрапив в "розшук".

"Якщо людина надасть документальні докази, що повістку не отримувала, юридичний відділ військкомату зазвичай йде назустріч", – розповідає він.

Як часто позбавляють прав керувати авто

Ще один захід, який виконавча служба може застосувати до неплатників штрафів – позбавлення прав керувати автомобілем, поки людина не виконає вимоги ТЦК або поки цю вимогу не відкликають. Позбавити такого права може тільки рішення суду.

Але за рік дії посилених мобілізаційних законів на практиці до цього справа доходить нечасто. Принаймні, масовою практикою поки не стало. Навіть попри велику кількість виписаних штрафів, перший в Україні випадок, коли чоловіка позбавили прав керувати автомобілем, стався тільки на початку лютого цього року.

"Зараз можемо констатувати, що кількість таких звернень від РТЦК та СП до суду не перевищує 50 справ по всій території України", – каже в коментарі РБК-Україна адвокат, керуючий партнер адвокатського об'єднання "Актум" Олена Хоменко.

Головною причиною неефективності такого методу впливу на порушників законодавства вона вважає довготривалість судової процедури притягнення до відповідальності.

"Бо судові органи під час воєнного стану й так мають шалене навантаження", – зауважує вона. За її словами, впливає і те, що судові засідання забороняють проводити під час повітряних тривог і те, що електропостачання може бути нестабільним.

"Також необхідність сплати судового збору за подачу позову до суду теж є певним обмежуючим фактором, бо у держбюджеті не передбачені такого роду витрати на РТЦК та СП, тому ТЦК масово і не використовують дану можливість", – коментує Олена Хоменко.

А ось рахунки за несплату штрафу блокують значно частіше. Це можливо також тільки після рішення, яке потім передають виконавчій службі.

"За порушення мобілізації наразі заблоковано рахунки 26 тисяч осіб", – відповіли РБК-Україна на наш запит в прес-службі Міністерства юстиції.

Щоб не доводити до судових справ, юристи радять не ігнорувати штрафи і сплачувати їх, а найефективніше це вирішувати, особисто завітавши в ТЦК.

У ТЦК є три місяці, щоб накласти штраф

Відповідно до Кодексу України про Адміністративні правопорушення, у державного органу є лише три місяці на виконання постанови про адміністративне стягнення, каже РБК-Україна юрист практики військового права ЮК "Приходько та Партнери" Данило Гончаренко.

"Тобто якщо було скоєне адмінпорушення, повʼязане з правилами військового обліку, а потім накладена постанова про штраф, то у ТЦК та СП дійсно є три місяці на те, щоб реалізувати цю постанову", – каже він.

Якщо ж мова йде про строки від дати здійснення правопорушення, то для статей, які передбачають відповідальність за порушення правил обліку та мобілізації, використовуються особливі терміни. Адмінстягнення можуть накласти протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

"Тут це працює так: якщо людина порушила правила військового обліку, і це було виявлено, то у ТЦК є три місяці на ухвалу постанови про штраф. Але це стосується лише адмінвідповідальності. Дані строки жодним чином не стосуються розшуку, не знімають з особи обовʼязку оновити данні, пройти ВЛК тощо. В той час як адміністративна відповідальність може бути погашена, розшук людині ніхто не зніме, він залишиться", – каже Гончаренко.

Те саме, додає він, стосується і порушення правил обліку. Воно залишиться навіть при закритті справи про адміністративне правопорушення.

"Законодавство чітко прописує, яким чином можна позбутися розшуку: самому особисто звернутися до ТЦК, оновити дані в Резерв+ і тому подібне", – пояснює фахівець.

varta1.com.ua: Новини

Коментарі

Н
Нуб

Чоловіки не люди

Читайте також