Вибух стався на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС та призвів до зростання радіаційного рівня, який у 30-40 разів більший, ніж при ядерному вибуху в Хіросімі в 1945 році.

Так, 26 квітня 1986 року в гасінні пожежі на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС брали участь 65 працівників пожежної охорони органів внутрішніх справ, 6 з яких в результаті радіоактивного опромінення загинули.

59 осіб отримали високі дози радіоактивного опромінення і стали інвалідами, захворювання яких пов'язане з виконанням службових обов'язків під час гасіння пожежі. За 30 років після аварії на Чорнобильській АЕС померли 17 працівників пожежної охорони органів внутрішніх справ, які брали участь в гасінні пожежі в день Чорнобильської катастрофи, 5 осіб виїхали за межі України.

Чорнобильська катастрофа призвела до одного з найбільших викидів радіації, яке призвело до масового радіаційного забруднення територій, звідки виселили близько 200 тисяч людей. Зони відчуження були створені на території Київської області в Україні, Гомельської і Могильовської областей Білорусі, а також Брянської області Росії.

Безпосередньо від вибуху і при гасінні пожежі загинула 31 людина, понад 200 були госпіталізовані. У той же час точна кількість людей, які передчасно померли або втратили здоров'я внаслідок аварії, підрахувати неможливо.

Чорнобильська АЕС повністю припинила роботу в 2000 році.

Вибух реактора четвертого енергоблока спровокував серйозні наслідки: радіоактивні речовини розповсюдилися за межі країни, охопивши територію Білорусі, Прибалтику, Польщу, Швецію, Фінляндію. Трагедія завдала не тільки екологічних, а й економічних збитків. 

Деякі медики запевняють, що радіація досі може впливати на щитовидну залозу. Вибух реактора у 1986 році суттєво підірвав здоров'я людей, постраждали від цього переважно ліквідатори катастрофи, їх діти, а також мешканці прилеглих територій.