У листопаді у Львівській області обрали компанію, яка запровадить е-квиток у приміських та міжміських автобусних маршрутах, які курсують в межах області.  Журналісти видання  «Наші гроші»  дослідили компанію, яку чиновники обрали для впровадження нових технологій у Львівській області, і побачили, що вона приховує певні таємниці.

Зокрема, звернули увагу на використання російського програмного забезпечення та обладнання, яке теж може бути російським, а також на одного із її співвласників, який виявився сомельє з Києва.

Інвестором з впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду на Львівщині обрали компанію ТОВ «Смарт-Тикет Технолоджи».

Обирала спеціальна комісія Львівської обласної військової адміністрації. Як розповів в коментарі «Наші гроші. Львів» начальник управління транспорту та зв’язку Львівської ОВА Степан Рудницький, рішення про визначення переможця конкурсу було колегіальним. Члени конкурсної комісії оцінювали надані пропозиції за системою балів.

Рудницький також запевнив, що вивчала комісія і «делікатні питання», тобто присутність чи відсутність претендента у різних санкційних реєстрах.

«Члени конкурсної комісії вивчали всі документи надані компаніями, які були передбачені конкурсною пропозицією. Плюс, додатково робили запити в контролюючі органи. Щодо певних делікатних питань ми також подавали запити у правоохоронні органи, але цього коментувати не можу. Звичайно, все це було перевірено, в тому числі і економічну діяльність підприємства», – запевнив начальник обласного управління.

Сума інвестицій, за більш раннім повідомленням голови Львівської ОВА Максима Козицького, мала становити 30 млн грн.: кожен валідатор коштує 700-800 євро.

Степана Рудницький зазначив, що з п’яти компаній, що брали участь у конкурсі, це була четверта за сумою інвестиції пропозиція.

«Був претендент, який показував інвестиції в рази більші, але 80% суми складала вартість інтелектуального продукту. А щодо обладнання, то ціна була приблизно однаковою у всіх», – пояснив він.

Переможець має запровадити електронний квиток на маршрутах Львівської області протягом шести місяців, а взамін протягом десяти років отримувати комісію з оплати за проїзд, яка буде диференційована – 10% від повної оплати та 5% – від пільгової.

Останній досвід впровадження електронного квитка в Україні від «Смарт-Тикет Технолоджи» був у Черкасах. Там систему запустили лише в липні цього року. За словами начальника управління транспорту Черкаської міськради Віталія Москаленка, завдяки впровадженню електронної оплати місто планує за перші півроку зібрати 13 млн грн.

Шеф-сомельє з Києва 

За даними YouControl, «Смарт-Тикет Технолоджи» працює з 2020 року, а його першим засновником був фонд «Інтерстеллар». У кінці 2021 року до числа власників додалися Євгенія Колодич з Києва і Павло Романішин з Маріуполя.

Останній керує і є власником маріупольської компанії «Білд інвестмент ЛТД», яка планувала будівництво ресторану на місці зруйнованого хлібозаводу в Маріуполі. Її фінансові результати, щоправда, дуже сумні – 2019-2020 роках вона показувала збитки. Про ще одну компанію, «Статус інвест груп», де Романішин є співвласником, – відомостей ще менше.

Киянка Євгенія Колодич має активну громадянську позицію – вона засновниця кількох громадських організацій, зокрема «Жінки за зміни» разом із дружиною Дениса Силантьєва Інною Силантьєвою та «Фонду підтримки молодіжного та олімпійського плавання».

Цікавішими виявилися зв’язки Колодич не зі спортивними організаціями, а з будівельним бізнесом. Так, вона значиться керівницею фірми «К’Ю.С.М. Груп», де власницею є Валентина Красножен – теща скандального екснардепа Максима Микитася, чий «Укрбуд» свого часу «прославився» історіями з обміном квартир Національної гвардії, судами і кейсом заступника керівника ОП Олега Татарова. Окрім цього, Колодич свого часу керувала ще однією фірмою з орбіти Микитася – «Укрбудмонтаж».

Нагадаємо, у жовтні цього року Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Микитасю за пропозицію хабара у розмірі 22 млн євро міському голові Дніпра Борисові Філатову за укладання позаконкурсного контракту на будівництво метро в місті.

Але найцікавішим все ж виявився фонд «Інтерстеллар» та його 31-річний бенефіціар з Києва Олег Козловський, який і через цей фонд, і напряму є власником і співвласником ще кількох десятків компаній: будівельних, енергетичних, фінансових та консалтингових (в переліку знайшлася і спільна з росіянкою фірма).

Що ж цікавого? А те, що Козловський, схоже, не є реальним бізнесменом, адже навчався на техніка-технолога ресторанного бізнесу, працював офіціантом, барменом і поваром – це все написано в його резюме за 2012 рік на сайті Work.ua – і того ж року влаштувався на роботу у ресторан «Whisky Corner», де нині проводить дегустації віскі.

Керівником фонду «Інтерстеллар» є Дмитро Овсій, керівник і співзасновник адвокатської фірми «Горо Лігал». Він відомий як юрист і партнер Андрія Вавриша, київського девелопера з SAGA Development, який раніше був заступником директора департаменту містобудування та архітектури Київської міськадміністрації.

Козловський на питання журналіфстві не відповів. Він попросив передзвонити пізніше, бо поспішає на зустріч. У визначену годину та наступного дня вже не відповідав.

Пізніше нам зателефонувала жінка, яка назвалась Юлією, і повідомила, що представляє інтереси Козловського.

«Людина має право на хоббі. Він талановита і розумна людина, яка вміє поєднувати», – сказала Юлія і пообіцяла з’ясувати в Олега Козловського більше інформації, але більше слухавку теж не брала.

Російський слід у львівському квитку

Крім сумнівних співвласників компанії, ми виявили й інші, не менш цікаві деталі маловідомого інвестора. Компанія використовує мобільний застосунок SmartTicketCity. Саме в цьому додатку користувачі матимуть змогу купувати електронні квитки, щоб користуватись приміськими та міжміськими автобусами.

Розробником цього застосунку вказано BPC Billet, постачальником – SmartVista AG, власником авторських прав – O-City. Всі ці назви ведуть до до відомих російських компаній, поєднаних абревіатурою BPC (БПЦ).

Ще в далекому 1995 році, у Москві, росіянин Анатолій Логінов став керівником ЗАТ «Банковский Производственный Центр», від якого і веде свою історію BPC Group. Майже відразу після заснування компанія уклала перший для себе великий контракт зі «Сбербанком Росії» на створення процесингового центру.

А у 2000 році вивела на ринок власний програмний комплекс SmartVista для процесингу (обробки безготівкових транзакцій) платіжних карт. Вже у 2004 році фірма відкрила офіс в Києві, а через два роки продуктом SmartVista почали користуватись низка українських банків, зокрема «Хрещатик», «Енергобанк», «Кредобанк» тощо. У 2010 році компанія вийшла на американський ринок, а у 2019 році почала працювати з китайським WeChat Pay. Перед тим, у 2017 році, працювала для центробанку Ірану.

Продовжує працювати компанія і в Росії – тут є низка компаній, назви яких починаються з абревіатури БПЦ (BPC). Ці компанії пов’язані між собою спільною адресою у Москві на вулиці Земляний Вал, 50А та прізвищами топ-менеджерів та засновників.

Цікаво, що на російському сайті групи нещодавно відбулися певні зміни. Так, тут змінилась одна літера в логотипі і назві компанії, але її адреса, електронна пошта та інше залишились незмінними.

«БПЦ Процессинг» стало «БПС Процессинг», – але відбулось це тільки на сайті. Офіційний російський реєстр знає тільки «БПЦ Процессинг», який контролюється росіянами Дмітрієм Бубновим і Максімом Орловскім. Але раніше ця компанія, за даними російських довідників, належала кіпрській фірмі Анатолія Логінова BPC BT Holding LTD.

Ще одну фірму Бубнова і Орловського вже перейменували офіційно – «БПЦ» стало «БПС Управляющая компания». Ще у 2021 році цю компанію контролював той же BPC BT Holding LTD.

Ймовірно, таким чином російський бізнес хочуть відокремити від іноземного для уникнення санкцій. Логінов, якому належать іноземні компанії BPC, в реєстрах вже числиться як громадянин Мальти (крім того, в нього є і британська адреса). В Україні він є бенефіціаром компанії зі схожою назвою – «БіПіСі Україна» – через нідерландську фірму BPC NL B.V., створену кіпрською структурою Логінова BPC BT Holding LTD . Примітно, що українською фірмою раніше керував Васілій Волинскій, росіянин і старший віце-президент зі стратегічного розвитку BPC Banking Techologies.

Вже згаданий громадянин РФ Волинскій був також членом ради директорів двох швейцарських компаній – BPC AG та SmartVista AG, яка і вказана постачальником застосунку SmartTicketCity та володіє торговими марками SmartVista та BPC. Обидві фірми, за інформацією з фінзвіту кіпрської BPC BT Holding LTD Логінова, є її дочірніми компаніями.

Обладнання теж російське? 

Станом на 23 листопада на сайті «Смарт-Тикет Технолоджи» можна було знайти сертифікати на обладнання, яке встановлюють у транспорті, торгової марки «Vendotek». Але тепер їх видалили з сайту, хоча інформація досі доступна завдяки сервісу WayBackMachine.

Видалені дані говорили про те, що і виробником, і отримувачем сертифікату є рівненське «Реноме-Смарт», яке, згідно з даними YouControl, взагалі не володіє жодною торговою маркою. Більше того, такою торговою маркою в ЄС володіє чеська компанія Vendotek s.r.o., яка через Terminal Technologies s.r.o. належить Ніколаю Колотільщикову (Прага) та Ігорю Сухоставскому (Москва).

Окрім цього, ми знайшли візуально ідентичну торгову марку «V vendotek» (діє в низці країн як Великобританія, Італія, Франція та інші), яка належить російській компанії «Мультіпас», де співвласником є той же росіянин Ігорь Сухоставский. Саме він керує і російською компанією «Термінальні технології», яка пропонує валідатори під назвою «Vendotek» для транспорту.

Цікаво, що візуально схоже обладнання «Смарт-Тикет Технолоджи» раніше вже встановлювало у Черкасах та Маріуполі, але Олександр Брезіцький – представник «Реноме-Смарт», яке виступає партнером «Смарт-Тикет Технолоджи», стверджує, що російського обладнання там не було, а у Львові нібито планують ставити китайське. На сайті «Смарт-Тикет Технолоджи» справді нині залишився один сертифікат на китайські термінали Ciontek.

Але, відповідно до дослідження наших колег з  «Твоє місто», «Реноме-Смарт» таки імпортувало обладнання Vendotek через білоруську компанію «Туссон». Наша редакція, отримавши інформацію з митних баз даних, переконалася в тому, що у 2021 році «Реноме-Смарт» дійсно імпортувало валідатори Vendotek на суму в понад 27 тис. дол. Це були моделі Vendotek T Full A, Vendotek T Lite, Vendotek Full серії Т2100 – саме такі, які і пропонує російська фірма «Термінальні технології».

P.S. Протягом кількох днів ми намагалися зв’язатись із «Смарт-Тикет Технолоджи». Проте за телефонами, зазначеними і на сайті компанії, і в державних реєстрах, ми чули лише «абонент недоступний» та «абонент не може прийняти ваш дзвінок». Засновники ж компанії втрачали інтерес до коментарів відразу після того, як ми озвучували причини дзвінка. Так само Євгенія Колодич попросила надіслати запитання, але відповідей ми протягом кількох днів так і не отримали. Ми готові опублікувати їх, якщо ми їх таки отримаємо.