Скоріш за все США доведеться піти на угоду з Росією або Китаєм, аби уникнути втягування одразу у кілька великих війн.

Про це пише The Wall Street Journal.

Ситуація залишається напруженою не лише в ситуації з Росією і Китаєм, але й Іраном і Північною Кореєю. Враховуючи занепад військово-промислової бази Заходу та небажання виборців витрачати значно більше на оборону, США усвідомлюють свою нездатність протистояти їм усім одночасно.

«Ми вже беремо участь у двох війнах [шляхом підтримки України та Ізраїля], і зараз нам важко постачати боєприпаси та обладнання для наших союзників. Якщо ми втягнемося в глобальну війну, нам буде важко впоратися з нашими супротивниками та можливостями, якими вони володіють», — сказав генерал у відставці Джек Кін, колишній заступник начальника штабу армії.

Одним із потенційних виходів із ситуації, який розглядає, наприклад Дональд Трамп, є спроба повністю зосередитися на протистоянні з Китаєм. Але для цього потрібно розірвати союз Пекіна з Москвою — за рахунок України та Європи.

«Одна з речей, які Америка має зробити, з чисто американської стратегічної точки зору, це знайти спосіб укласти грандіозну угоду з Росією. Зробимо це чи ні, це складне питання, залежно від того, де пролягають російські червоні лінії. Але в принципі це означатиме нову архітектуру безпеки в Європі», — сказав Сумантра Майтра, директор з досліджень в Американському інституті ідей, близькому до республіканців.

Демократи поки що публічно відкидають можливість подібної угоди з Москвою, зокрема і через війну в Україні, яка начебто зробила США і Росію антагоністами. Серед республіканців також чимало противників будь-якого зближення з Кремлем, пише WSJ.

Це ставлення поділяють багато республіканців. Якщо США хочуть зберегти своє становище світового гегемона, у них немає іншого вибору, окрім як продовжувати свою участь у всіх великих конфліктах по всьому світу, сказав сенатор-республіканець Джон Корнін. 

Читайте також: Зеленський присвоїв Сирському нове звання

«Нічого не відбувається без американського лідерства. Подобається нам це чи ні, але це частина ціни, яку ми платимо за те, щоб бути провідною економікою та наддержавою у світі», — сказав він.