З чим зустрінемо 150-літній ювілей вокзалу Підзамче, який буде у травні 2019 року? Чи зможе Львів сучасний переосмислити історичні надбання й задуми міста щодо цієї креативної, з нерозкритим потенціалом, території — такими питаннями задається на сторінці «Майбутнє Львова — Підзамче» у соцмережі адміністратор групи  Aleksandr Emelyanov. Дописувач наводить статтю-дослідження із сайту «Львів — місто натхнення», в якій автор Євгеній Іпатов проводить цікавий історичний екскурс давнім й мало звіданим районом Львова.

«Залізнична станція »Підзамче” постала у 1869 році, коли вздовж північних схилів Високого Замку пролягла колія напрямку Львів–Броди. Однак, без складнощів не обійшлося, викуп землі під будівництво колії спричинив значне підвищення цін на землю вздовж залізниці. Львівський магістрат при будівництві станції вирішив заощадити — споруду збудували на території північної частини давнього Папарівського цвинтаря. Також, станція і залізниця поглинула вуличку Студенну, що колись піднімалася на Високий Замок..." — пише Іпатов.

Станція Підзамче розташована на відстані 1,5 кілометри від центру львівського середмістя та 7 кілометрів від центрального вокзалу. Тож дослідник Євгеній Іпатов зазначає: «Вже близько 1890 року будівля станції, первісно зведена у неоренесансній стилістиці, зазнала перебудови. 1908 року відбулась реконструкція усього станційного комплексу, проте, стиль все ще намагались зберегти. У роки II Світової війни станція зазнає руйнувань, вони назавжди змінюють зовнішній вигляд цієї пам’ятки архітектури».

Щодо сучасного використання станції, своїми пропозиціями ділиться адмін групи «Майбутнє Львова — Підзамче» Aleksandr Emelyanov: «З виходом нових ДБН »Планування та забудова територій« є нагальна необхідність (...) передбачити внесення корекції в Генплан розвитку міста щодо створення першочергового інфраструктурного комплекса-хаба: транспортно-пересадочного вузла».

Для цього автор пропозицій пропонує:
1) переведення Підзамче у площину вокзалу суміщеного типу: для далеких та приміських сполучень;
2) створення проектного концепту канатної дороги, яку варто продовжити до привокзальної пл. Криничної;
3) опрацювання питання щодо будівництва та проектування надземного пішохідного моста з велодоріжкою та аквадуком від джерела святої Марії, що в рекреаційній зоні Високого Замку;
3) використання близькості до автостанції АС-2, що з’єднує місто з обласними населеними пунктами;
4) необхідність продовження удосконалення рейкового залізничного міського транспорту (перспективні напрямки міської електрички: Підзамче–Личаків–Винники або та Підзамче–Підбірці–Рясне–Сихів–Рудно–Дубляни);
5) необхідність впровадження хордових маршрутів громадського транспорту для трамваїв та автобусів (перевага експрес маршрутів) для досягнення нормативних показників доступності найвіддаленіших частин міста в межах 20–40 хвилин досяжності;
6) з початком реконструкції площі Двірцевої вирішити нагальне питання — як місто забезпечить зручність для містян та туристів щодо користування залізничним сполученням?

На думку автора, єдина альтернатива — це існуючий прицентральний вокзал Підзамче, на який можна, у співпраці з ЛФ «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», переорієнтувати значну кількість відправлень громадян, але що потребує удосконалення транспортної логістики.