«Та ніч розказала мені, що таке пекло»: «Пташка» з «Азовсталі» розповіла про найстрашнішу ніч в Оленівці

Сьогодні рік після теракту в Оленівці

Парамедикиня з Тернопільщини Катерина Поліщук, із позивним «Пташка», розповіла про власні спогади із ночі, коли підірвали бараки в Оленівці з українськими захисниками. Про це вона написала на своїй Instagram-сторінці.

Катерина розповідає, що то була найстрашніша ніч у її житті, прирівнявши її до справжнього пекла.

«Оленівка. Найстрашніша ніч в моєму житті. Я переживала смерть багато разів, смерть коханого, друзів, побратимів, свою. Щоразу, коли ти чуєш як авіація влучає в твою будівлю, ти розумієш, що поверх за поверхом наближається смерть. Кожне поранення супроводжувалось думкою за секунду «до»: це все. Та тоді я була в бою, зі зброєю, я працювала і я мала вибір, можливість сховатись, втекти, покинути все або прийняти долю воїна. Та в полоні… в полоні було страшно, бо твоя доля, сильного та непереможного в бою, зараз залежить від гнилих виродків. Ти, незламна скеля, ти не боїшся смерті. Але там… ти відчуваєш себе постійно у небезпеці, мов твоє тіло постійно знаходиться у пекельному полумʼї і горить, горить живцем.Та ніч розказала мені, що таке пекло, в якому горять праведники. Пекло, де демони вчинили переворот в раю. Пекло, де останнє коло покарання призначене для найкращих, найчистіших синів своєї країни», - розповідає «Пташака».

У ту страшну ніч, коли було вбито українських захисників, вона спершу подумала, що то українські захисники прийшли звільняти їх з полону. 

«Я збиралась спати, оскільки своє місце для сну я віддала дівчатам, то спала по черзі з «пекарями». Цього разу була черга спати на підлозі в правому кутку, на бетоні, застеленому нетовстим спальником Наді. Я роззулась, випила трошки води і дочитала якусь книгу російською мовою. Було дуже спекотно. І судячи за торохкотінням радіо - десь одинадцята. Зміна найжорстокіших конвоїрів не змінилась в звичний час. Це було вперше за ці місяці. Два дні до того пришвидшено тягали ліжка в новостворений барак для азовців. Їх чомусь вирішили відселити окремо. Їх переселили того ж дня. 200 людей. В задушливому смороді туалету та спітнілих тіл відчувався тонкий запах тривоги. І тиша. Мертва тиша.Вибух. Вибух. Без свисту. Без шуму. Крик. Дим. Зарево вогню. Крик. Дуже багато крику.Нас замкнули і побажали нам згоріти так само, як зараз горять хлопці. І якщо втікатимемо - нас відразу розстріляють.Нас замкнули і покинули. На довгі години.Хтось кричав. Розриваючи залишки серця, кричав усю ніч. Ні, він волав. Кричали інші. Багато, багато вогню і крику я бачила крізь металеві ґрати і колючий дріт маленького віконечка 30на30, стоячи навшпиньки на деревʼяній лавці. Дівчата плакали, обійнявшись. Було страшно. Снували думки: наші? Чи нас хочуть просто під шумок прибрати? Я сподівалась, що наші. Взулась в берці, що подарував Ярик, без шнурків, підвʼязані коротким клаптиком футболки, щоб не злітали. Сподівалась, що доведеться йти, що зараз сюди зайдуть високі кремезні воїни у пікселі, ми всі сядемо на великий бтр або І поїдемо обійматись, цілувати українську землю, та перед ним знищимо всіх і кожного, хто щодня завдавав нам мук, болю, знищував нас, нашу землю, нашу гідність», - розповідає дівчина.

Катерина згадує, що усі чули крики і благання про допомогу.

«Вони благали про допомогу. Лунали кулеметні черги. Тріщало палаюче дерево, з гуркотом падали зруйновані балки. За стіною когось вітали з днем народження. Хіба вони не чули? Дівчата плакали, підвиваючи. Мене сердило все. Де ж наші? Де? Я хочу знову в бій, звільніть, я ж допоможу! Все стихло за кілька годин, які тривали довше мого молодого двадцяти однорічного життя. Всюди стояв запах горілого металу і плоті. Повернулись конвоїри, гучно сміючись, жартуючи та запитуючи нас: «ну що, бачили? Так вам і треба. І всі ви тут так подохнете, ну як, не чекали? На сотню гнид менше». Вони довго пили та святкували. Гучно. З музикою. Дуже любили вони музику. Ту, якої я ніколи більше не слухатиму. Їдкий дим заповнив всі мої думки. Дівчата перебирали варіанти того, що могло статись. Я просто лягла в куток, підібгавши ноги під себе, довго думала та намагалась заснути. Наступного дня нам сказали, що винні наші ЗСУ. Як завжди, нічого нового. Тільки спохмелілі конвоїри щасливо реготались та вітали одне одного з такою успішною ніччю. Але я знала. Звідки - то вже після перемоги. Та знала… наступного дня наша мізерна порція каші стала вдвічі більшою. Їсти дуже хотілось. Але розуміння, що снідати цією їжею мали не ми ставало клубком в горлі. І конвоїри, які казали: їжте, це вам порції тих, що подохли вночі. Я не забуду запах та смак беззахисності, страху, відчаю і болю. Я не забуду, що таке смерть. Я не пробачу і не заспокоюсь, поки дихатиму. Вони приходять вночі до мене, крізь щілинку в дверях, обгорілі і збентежені - чому я не рятую їх. Вони не мали загинути так. Для багатьох це чергова дата ще якогось дня вшанування якихось там воїнів. Для мене - причина жити. Жити і помститись», - розповіла Катерина.

У ніч з 28 на 29 липня 2022 року, російськими окупаційними військами було здійснено терористичний акт  в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради проти українських військовополонених — захисників «Азовсталі» в Маріуполі. Від вибухів на території колишньої Волноваської виправної колонії № 120, де утримували українських захисників, загинуло 53 полонених, понад 130 було поранено.

varta1.com.ua: Новини

Коментарі

Читайте також

Найкоментованіше

  1. Українців штрафуватимуть та судитимуть за зберігання дров: детальніше про ухвалений Радою закон
  2. На Закарпатті СБУ та Нацпол затримали заступника комбрига та керівника РТЦК (ФОТО)
  3. Автівки виставляли на продаж: БЕБ на Львівщині викрило БФ, який завіз 130 автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги (ФОТО)
  4. У страшній ДТП загинув воїн зі Львівщини
  5. Живим коридором, навколішки на Львівщині зустрічали "на щиті" загиблого на Курщині морського піхотинця (ФОТО)

Найчитаніше

  1. Українців штрафуватимуть та судитимуть за зберігання дров: детальніше про ухвалений Радою закон
  2. На Закарпатті СБУ та Нацпол затримали заступника комбрига та керівника РТЦК (ФОТО)
  3. На Львівщині водій маршрутки може сісти за грати на 10 років (ФОТО)
  4. Українських туристів, які збираються до Єгипту, попереджають про ризики для життя
  5. Живим коридором, навколішки на Львівщині зустрічали "на щиті" загиблого на Курщині морського піхотинця (ФОТО)