Під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув український художник, музикант та стиліст, представник квір-спільноти 36-річний Артур Сніткус. Про це повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал.

«Герой віддав своє життя 7 червня під час виконання бойового завдання у Донецькій області. Співчуваємо всім рідним та близьким захисника. Щиро розділяємо біль утрати та схиляємо голови в глибокій скорботі. Вічна пам’ять нашому захиснику!», – написав він. 

У соцмережах перформер Саша Курмаз пригадав зустріч зі Сніткусом у 2011 році:

«Ми час від часу перетинались на різних подіях, не були близькими, але завжди весело проводили час разом. Поруч з ним завжди було тепло і затишно. Людина непересічної долі, яскравий, харизматичний, талановитий, провокуючий, справжній артист з усіма притаманними для такої людини перевагами і недоліками».

Артур Сніткус народився 13 травня 1988 року в Тернополі. У своїй творчості проявляв себе як відкрита квір-персона, постійно долучався до мистецьких майстерень у Києві, Одесі та інших містах.

«Артурчику, спочивай з миром та силою. Ти наш душевний легендарний ангел. Ікона українського квір-андеграунду. Твій прекрасний голос завжди був сповнений енергії та сили, який ми назавжди збережемо в наших серцях у пам’яті про тебе», — написала координаторка культурних проєктів Наталія Мартиненко.

У рідному місті його знали як чудового стиліста.

«У прадавні тернопільські роки він працював зі мною як стиліст. Зробив з мене блондинку, а потім, поступово, руду, якою я й залишилася. Сварив за те, що лінуюся робити макіяж. Обожнював вечірки, клубну культуру і отето всьо (тоді, коли це ще подобалося й мені). Був таким котиком-котиком», – розповіла медіатренерка Ольга Юркова.

Про час та дату прощання з Артуром буде відомо згодом.

Довідково:

Квір (англ. Queer) — загальний термін на позначення ЛГБТК+, тобто людей, що не є гетеросексуальними або цисгендерними. Наприкінці ХІХ століття це слово позначало дивний або своєрідний, його також вживали як лайливе позначення гомосексуальних людей. З кінця 1980-х років деякі політичні та соціальні ЛГБТК+-групи почали експропріювати слово, створивши спільноту для обстоювання політичної ідентичності. Термін поступово втрачає маргінальність, його застосовують у назвах навчальних дисциплін та дослідницьких напрямів, зокрема квір-теорії, щоб окреслити спільну опозицію до традиційного мислення. Квір-живопис, квір-культурні групи та квір-політичні групи також є прикладами сучасного вживання терміна квір.