Мешканець Чернігова зібрав дивовижну колекцію ґудзиків. Тисячі застібок відображають як сучасність, так і сиву давнину, йдеться у сюжеті «ТСН.19:30».

Валентин Іванець до збирання ґудзиків підійшов по-науковому — від нумізматики, фалеристики і боністики дійшов до філобутоністики. Застібки виявилися цікавішими за монети, банкноти і нагороди. Із восьмого сторіччя і до сучасності ґудзики були прикрасою, відзнакою та оберегом.

«От подивіться: дзвенять. Там усередині маленькі горошинки, і вони дзвеніли. Бісів відганяли від душі», — пояснив колекціонер. 

Перший ґудзик він і досі згадує з усмішкою.

«Бачите, як я погано намалював іще. Побачив у хлопця на штанах герб Чернігова — ґудзик позолочений. Я кажу: давай відріжу, а тобі на пляшку даю. Він каже: добре, я побіжу, тільки боюся, що штани спадуть. Я потім відріжу. І він збігав, узяв собі пляшку, і віддав мені ґудзик. І я захопився», — пояснив пан Валентин.

Сьогодні в його вітальні, яка більше нагадує музей, дві тисячі ґудзиків. Там є застібки військових, полювальників, спортсменів, дворян.

«Графи, князі — від корони залежить. Тут бачите, скільки зубців на короні», — показує він. Вкриті емаллю і мармуром, з анекдотичними зображеннями і навіть рекламою банків: «Хто більше вкладав — ось позолочений ґудзик такий».

На прощання колекціонер виводить до гетьманського вбрання. Козацька свитка і сорочка — єдине місце в його кімнаті, де ґудзики прості, чорні.

«Розумієте, значить, я ще не заслужив на ґудзики, щоби мені такі зробили», — каже він.