У четвер Львів попрощається з Героями Дмитром Ганжею та Володимиром Мацьківим

Завтра, 16 січня, Львів попрощається з військовослужбовцями Дмитром Ганжею та Володимиром Мацьківим, які загинули в боях за Україну із російськими окупантами. Про це інформує пресслужба ЛМР.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Обох полеглих захисників поховають на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників 

Дмитро Ганжа («Папай») (10.02.1979-10.01.2025) Уродженець міста Краматорськ Донецької області.

Навчався у Краматорській українській гімназії Краматорської міської ради Донецької області. Здобув освіту за спеціальністю «Автоматизація машинобудування та інформаційні технології» у Донбаській державній машинобудівній академії. Другу вищу освіту здобув у тому ж закладі за спеціальністю «Економіка підприємства».

У 2014 році родина Дмитра Ганжі переїхала до Львова. Впродовж останніх шести років працював у Львівській національній галереї мисте́цтв імені Бориса Григоровича Возницького на посаді молодшого наукового співробітника відділу науково-експозиційної роботи. Любив свою справу.

Був пристрасним колекціонером компакт-дисків та обожнював музику жанру «метал». Свій вільний час часто присвячував рибальству, також активно займався айкідо.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських загарбників до лав 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Харківському, Донецькому та Запорізькому напрямках.

У Дмитра Ганжі залишилися дружина та мама. 

Володимир Мацьків (16.11.1970-11.01.2025) Львів’янин.

Навчався у Ліцеї №66 Львівської міської ради. Здобув професійно-технічну освіту у Львові.  Після завершення навчання проходив військову службу у лавах танкових військ.

Впродовж свого життя змінив кілька сфер діяльності. За словами рідних, Володимир Мацьків був «винятково веселою людиною та прекрасним другом», найкращим у світі татом, люблячим чоловіком і сином».

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських загарбників до складу 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Луганщині. 

У Володимира Мацьківа залишилися дружина, син та батько.