У Києві бабця-жебрачка заробляє на відвідувачах супермаркету до тисячі гривень на день (ВІДЕО)

57b9a6501ec3c-o-canada-us-price-gap-facebook-1200
57b9a6501ec3c-o-canada-us-price-gap-facebook-1200

У Києві пенсіонерка придумала спосіб шахрайства, просячи відвідувачів супермаркету допомогти їй оплатити покупки.

Як повідомляє «РБК-Україна», у підсумку за день «роботи» літня жінка отримує у такий спосіб до тисячі гривень, видані їй небайдужими.

«Йду в магазин і бачу — стоїть бабуся з возом і кульками, просить грошей. Далі бачу, як за нею приїжджає таксі. Почав знімати відео. Касир з »Новуса« сказав, що вона »постійний клієнт« і просить оплатити покупки. Зі слів касира — 900 гривень на день на покупках вона має, а то якщо пощастить і більше. Плюс те, що небайдужі люди дають», — йдеться в публікації.

Бабусю зняв на телефон один з покупців, коли та під вечір, попередньо затоварившись таким чином, поїхала на таксі. Чоловік перед цим «позичив» пенсіонерці 20 гривень на її прохання. А пізніше побачив, як та викликала транспорт, і помчала в ніч. Сталося це коло супермаркету «Novus» на Броварському проспекті, 17.

«Тобто ви щойно у мене просили 20 гривень, а зараз на таксі сідаєте? Це зручно так? Ви так звикли — позичати гроші, а потім на таксі сідати?» — запитував у жінки обурений киянин.

У відповідь жінка, сідаючи в таксі, просто відповідала «так-так», не сперечалася і не обтяжувала себе виправданнями, і додала наостанок: «Баба розтратилася».

«Ну звичайно... Добре люди заробляють. Чому я так не заробляю?» — дивується чоловік такому нахабству.

У мережі деякі мешканці столиці впізнали бабусю, і почали ділитися власним досвідом спілкування з нею, тільки в інших магазинах. Також почали наводити інші приклади, коли випрошують гроші у перехожих під різним приводом: на бензин, на ремонт, на покупки... Деякі в коментарях зауважують, що через подібні випадки, «ошпарившись» на шахраях, люди нерідко перестають давати гроші іншим прохачам, які дійсно можуть бути в нужді.

«Нехай всі бачать. Фіг потім їй допоможуть. Непогано влаштувалася».

«До мене підходила в »Мегамаркеті« на Олімпійській. У кошику — салямі, хурма, виноград.... кажу їй, мовляв — як для жебрака у неї недешеві продукти, і запропонував купити щось простіше... типу хліба, молока, яєць. На що почув: »...Щоб ти провалився, жмот«.

»Раніше в «Сільпо» на «Червоній руті» промишляла«.

»Фото їх кругом світити потрібно. Я так один раз потрапила, на Васильківській: «Ой, бензин закінчився, хоч на літр дайте». Питаю, що за машина ? Жигуль... Даю 100 грн. Хоч би спасибі сказав. Через день на тому ж місці... а я на іншій машині, впізнав. Просити не став... каже, ми вже назбирали... Після цього нікому не допомагаю...«

»Ха-ха, вона щодня в магазині з повним візком, хапає молодь, щоб їй оплатили. І не помиляється ж«.

»Раз так попався на своїй жалості. Другий раз бабульку цю з пельменями і сардельками відіслав шукати щастя в іншому місці. Касири сказали потім, що її можна на пів ставки в магазин приймати. Я б хрін стільки часу вистояв у її віці«.

»Ось так! Наші бабусі на таксі в булочну їздять!«

»Я через таких і перестав подавати«.