Тетяна Миколаївна з Миколаївської області. Їй – 59 років. За своє життя жінка разом з чоловіком Романом виховала двох синів та раділа життю. Все змінилося після повномасштабного вторгненя

Історію жінки та своєї пацієнтки розповіли у Львівському онкологічному регіональному лікувально-діагностичному центрі.

Село, де проживала сім’я Тетяна Миколаївна, опинилось під обстрілами і їм довелось покинути рідний дім. Дружини синів разом з дітками також були змушені покинути домівки в Маріуполі та виїхати на Львівщину.

«Внуки сиділи в підвалі. Їм давали їсти одне яєчко на чотирьох. І коли вони приїхали до Львова, вони не могли збагнути чому вже не треба ділитись», - зі сльозами розповіла пані Тетяна.

Сини Тетяни Миколаївни стали на захист Батьківщини, брали участь в обороні Маріуполя, були на Азовсталі, а у травні 2022-го обидва потрапили у полон.

«Ми не знали як вони, не знали що з ними. Дуже рідко до нас доходили звісточки, що мої синочки живі. Як же я благала небо повернути моїх дітей, як же я боялась за них і чекала», - пригадала пані Тетяна.

Майже два роки сини Тетяни Миколаївни були у російському полоні. На фоні стресу у жінки погіршилось здоров’я, вона втратила ногу, а ще поховала батька.

У лютому цього року синів жінки визволили з полону. Після довгої розлуки, вона нарешті змогла їх обійняти і, здавалось, що всі страждання жінки завершились.

Але у Тетяни Миколаївни розвинулась велика пухлина яєчника. Тож рятувати здоров’я жінки взялась команда лікарів Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру.

«Пацієнтка потрапила до нас в складному стані. У неї є цукровий діабет, і цукор був настільки високим, що загрожував її життю. Крім цього було велике новоутворення, тож лікування потрібно було дуже ретельно спланувати, зваживши усі ризики», - розповіла завідувачка гінекологічного відділення 2 Світлана Струк.

Завдяки професійній та злагодженій роботі лікарів закладу, стан жінки вдалось стабілізувати і лікарі змогли провести хірургічне втручання та забрати пухлину.

Зараз пані Тетяна почуває себе добре і дякує лікарям онкоцентру за їх професіоналізм та людяність.

«Вони мають золоті серця. Тут я відчула величезну підтримку. І лікарі, і медсестри, і молодший персонал – усі турбуються про мене, це неймовірно добрі люди, я дуже вдячна їм за все», - розповіла Тетяна Миколаївна.

Читайте також: інсульти серед українців «помолодшали» на 10-15 років через війну і стрес.

Сьогодні жінка розповіла, що найбільше чекає перемоги, бо дуже хоче повернутись додому і щоб її онуки росли біля батьків, адже після полону сини Тетяни Миколаївни повернулись до військової служби.