Директор ЛМКП «Львівводоканал» Дмитро Ванькович пояснив, що передувало такому рішенню і чому новий тариф для цих громад – навіть вигідний, пише Львівська міська рада.

Через географічні особливості Львів ніколи не мав достатніх джерел питної води у межах міста. Ще з 1901 року ми почали використовувати водозабори поза його межами – на відстані від 30 до 100 км. Львів ставав усе більшим (у тому числі через збільшення населення, яке масово покидало села та переїжджало до міста), відтак зростала і потреба у воді. Тож у 1970-х роках у нашій області розпочався процес формування депресійної лійки – зниження рівня підземних вод у місцях водозабору. Це зачепило територію 11 громад. Йдеться про Золочівську, Добросинсько-Магерівську, Новояворівську, Івано-Франківську, Рава-Руську, Городоцьку, Стрийську, Жовківську, Солонківську, Давидівську та Львівську громади», – розповів очільник «Львівводоканалу».

Через це мешканцям сіл, де рівень ґрунтових вод знизився, запустили централізоване водопостачання. Для цього проклали трубопроводи, що забезпечили людей безперебійною водою. Й досі всі витрати на її доставку до цих споживачів покривав бюджет Львова. З 2025 року водопостачання в цих громадах стало платним, адже утримання системи вимагає значних коштів.

Робота з громадами та їхніми представниками щодо необхідності впорядкування водоспоживання тривала понад 10 років.

«Увесь цей час проводилися зустрічі, консультації, обговорення й роз’яснювальні кампанії, щоб допомогти мешканцям розібратися в цьому питанні. Протягом 2024 року ми теж провели зустрічі в усіх 11 громадах. Зауважу - ці зустрічі відбувались не номінально: фахівці детально і неодноразово пояснювали всі деталі змін для мешканців і відповідали на всі питання, що виникали. Але деякі люди й досі відкладають вирішення цього питання», – додав Дмитро Ванькович.

Важливо, що тариф для мешканців депресійної лійки є значно нижчим, у порівнянні із вартістю водопостачання та водовідведення для львів’ян.

«Хоча є всі законні підстави встановити повну плату за водопостачання, «Львівводоканал» разом із Львівською міською радою пішли назустріч громадам, що проживають у зонах наших водозаборів, і розробили механізм пільгової оплати за воду.

За законодавством, ціна за 1 кубометр води має бути однаковою для всіх споживачів. Однак з огляду на соціальну складову ми знайшли рішення: створено оптового споживача – КП «Винниківське», яке купує воду у «Львівводоканалу» за зниженою ціною. Це дозволяє зменшити тариф для мешканців депресійної лійки до 12,75 грн за кубометр, тоді як львів’яни платять 17,29 грн.  Для порівняння, у сусідніх громадах, що не отримують воду зі Львова, тариф перевищує 25 грн, а подекуди сягає 30 грн за кубометр. Тому запропонований Львовом тариф для мешканців сіл депресійної лійки – це дійсно соціальна ціна, решту витрат компенсує міський бюджет», - пояснює керівник Львівводоканалу.

За його словами, вода для мешканців сіл депресійної лійки – це та сама вода, що подається львів’янам з однієї із 197 свердловин з 7 водозаборів.

«Важливо розуміти, вода, яку постачає водоканал, не просто тече з природного джерела до вашого крана. Щоб споживачі отримали чисту, безпечну і постійну воду, необхідно виконати багато роботи: електроенергія для роботи насосів, ремонт і обслуговування трубопроводів, зарплата працівникам, які забезпечують безперебійну подачу води. Відтак треба розуміти, що оплата відбувається не за саму воду, а за послугу, яка забезпечує стабільний і зручний доступ до води у ваших домівках. Без оплати водоканал не зможе підтримувати мережу у належному стані.

Втім досі є категорія мешканців сіл депресійної лійки, які принципово відмовляються платити, вважаючи, що Львів забрав у них воду з криниць. Але вони отримують якісну, безпечну для здоров’я артезіанську воду. Ба більше, статистика свідчить, що в селах, де вода досі була безкоштовною, споживання у десятки разів перевищує показники інших громад. Якщо звичайна родина використовує 10–15 кубометрів на місяць, то тут траплялися випадки споживання 150–250 кубометрів», – пояснив директор підприємства.

Обов’язкову оплату за водопостачання в громади депресійної лійки впроваджено лише з цього року, а “Львівводоканал” тільки за останні роки уже вклав 7 мільйонів у ремонт мереж у селах депресійної лійки і продовжує інвестувати у водопостачання цих громад. За останні роки було проведено 189 ремонтних робіт, а на 2025 рік заплановане оновлення інфраструктури на суму 15 млн грн.

«Вода не може бути безкоштовною, адже для її подачі потрібні електроенергія, обслуговування мереж, зарплати працівникам. Ми всі хочемо, щоб вода була якісною та доступною 24/7, але для цього необхідно оплачувати послуги. В іншому випадку мережі зношуватимуться, що може призвести до перебоїв або навіть припинення водопостачання», – підсумував Дмитро Ванькович.