У п’ятницю, 11 серпня, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями. Володимир Павлик, Денис Кайко, Борис Латик загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.

Як повідомили у ЛМР, чин похорону військових розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Володимир Павлик (15.04.1976-05.08.2023). Уродженець міста Калуш Івано-Франківської області.

Навчався у Калуському ліцеї №10 Калуської міської ради Івано-Франківської області. Після здобуття професійно-технічної освіти закінчив Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника за спеціальністю «Психологія». Проходив військову службу у лавах ракетних військ в Одеській області, отримав звання старшого сержанта.

У мирний час працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Таркетт Вінісін».

Протягом 2014-2018 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 182-го окремого батальйону матеріального забезпечення.

Після повернення до цивільного життя свій вільний час присвячував вихованню синів, а також будівництву будинку, садівництву та створенню домашнього затишку. Був талановитим автомеханіком і зварювальником. Ніколи не відмовляв у допомозі.

Із першого дня повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив територіальну цілісність та незалежність держави у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони ЗСУ. Боровся із російськими окупантами на території Донецької та Харківської областей.

У Володимира Павлика залишилися дружина, двоє синів, брат та сестра.

Денис Кайко (14.08.1990-05.08.2023). Львів’янин.

Навчався у колишній Середній школі №35 (сьогодні – Львівська середня загальноосвітня школа східних мов та східних бойових мистецтв «Будокан» з поглибленим вивченням іноземних мов). Здобув професію механіка у місцевому професійно-технічному училищі.

Після завершення навчання підписав контракт із Національною гвардією України та проходив військову службу у лавах 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання НГУ.

Повернувшись до цивільного життя, працював у торгівельній сфері.

Із початком повномасштабного вторгнення, не роздумуючи, став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

У Дениса Кайка залишилися батьки.

Борис Латик («Друг Рубік») (06.08.1987-10.06.2023). Уродженець міста Болехів Івано-Франківської області.

У 1994 році вступив до Міжгірського ліцею №1 Міжгірської селищної ради Закарпатської області. Протягом 2004-2009 років навчався у Національному університеті «Львівська політехніка». Під час навчання закінчив військову кафедру та здобув звання «молодший лейтенант».

У мирний час працював фахівцем з ремонту та обслуговування комп’ютерної техніки.

Учасник Революції Гідності. У 2014 році вступив до Добровольчого Українського Корпусу «Правий Сектор», активно займався боротьбою з корупцією. Згодом виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 8-го окремого батальйону «Аратта».

Повернувшись, працював у сфері ІТ-технологій у Львові. У вільний час захоплювався футболом, також брав участь у зйомках історично-художнього фільму «Незламні». Був винятково доброю та оптимістичною людиною, відданою своїй справі. За словами рідних, любив життя та мав велике серце.

Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист Батьківщини до складу в/ч А3449. Під час проходження служби отримав військове звання «лейтенант».

Читайте також: у боях за Україну загинув вихованець львівського «Пласту» Микола Шаравара.

У Бориса Латика залишились батьки, дружина, троє дітей та сестра.