Хвороба протікала безсимптомно, аж поки не викликала ускладнення, що заледве не вбили дитину. Понад місяць за її життя боролися спеціалісти Дитяча Лікарня Святого Миколая Першого медобʼєднання Львова.

На початку вересня у маленької львівʼянки Веронічки Глушко раптово підвищилась температура. Наступного дня лихоманку вже не вдавалося подолати жодними ліками. Коли у Вероніки з’явилися кашель і задишка, її оглянула сімейна лікарка та зробила тест на ковід. Він виявився негативним. Тим часом стан дитини погіршувався на очах.

За порятунком налякані батьки звернулись до Лікарні Святого Миколая. Спеціалісти “послухали” легені Веронічки і негайно відправили дитину на рентген. Звідти маленьку пацієнтку одразу ж поклали в реанімацію! Легені були катастрофічно уражені. Дівчинка була у критичному стані. Після додаткових аналізів наші спеціалісти з’ясували, що Веронічка таки підхопила коронавірус і перехворіла безсимптомно – ще до того як проявились ускладнення.

Діагноз дитини звучить непросто: постковідний мультисистемний запальний синдром, позашпитальна двобічна пневмонія. Означає це те, що внаслідок ковіду у неї виникло важке запалення легень. Інфекція настільки сильно вразила орган, що на ньому майже не залишилось здорових тканин.

“Після додаткових обстежень ми побачили, що у плевральній порожнині, в якій знаходиться орган, зʼявилася рідина. Це ще більше заважало Веронічкиним легеням розправлятись та дихати. Тож, ми виконали дренування: забрали рідину з легень через спеціальну трубку. Однак стан пацієнтки продовжував стрімко погіршуватись. Вона почала втрачати свідомість, адже мозок не отримував достатньо кисню”, — розповідає Ярема Безніско, анестезіолог, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Лікарні Святого Миколая.

Медики мусили перевести Веронічку на апарат штучної вентиляції легень. Півтора тижні він допомагав дитині дихати і їй нарешті стало краще. Однак у неї розвинулась поліорганна недостатність. Тож після переведення дівчинки з інтенсивної терапії до Центру педіатрії лікарі взялися за відновлення роботи її печінки та нирок. Паралельно з маленькою пацієнткою займалися фізичні та ерготерапевти. Адже після трьох тижнів у реанімації малеча зовсім не могла ходити.

Понад місяць спеціалісти боролися за життя Веронічки. І, коли вона нарешті одужала, то батьки від радості здійснили мрію донечки – дозволили їй завести котика.