Сьогодні, 30 серпня, біло-чорний стяг підняв перед Львівською міською радою Андрій Гоза, син безвісті зниклого 7 лютого 2023 року Володимира Гози, військовослужбовця 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Про це інформує ЛМР.

Прапор Надії є символом підтримки полонених, зниклих безвісти та тих, хто досі не повернувся додому.

«Цей прапор має два кольори: чорний і білий. Чорний колір – це є все те, що багато з нас має всередині: біль, страждання, жаль, серце, яке розривається і ніхто цього не бачить. Але є білий колір – надія і віра. Поки ми маємо надію, поки ми віримо – наші рідні є разом з нами. Я хочу висловити вам велику подяку за вашу мужність та за те, що ваша віра дає крила для сотень тисяч людей», – сказав міський голова Львова Андрій Садовий.

До заходу також долучились спільнота родин захисників Маріуполя у Львові, громадська організація «Родин полеглих Героїв Львівщини» та львів’яни.

Микола Смоляков, батько безвісти зниклого 26 березня 2024 року Олександра Смолякова, військовослужбовця 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади, закликав не забувати про кожного, хто захищав і захищає нашу країну і вірити в їх повернення додому.  

 «Я, в першу чергу, хочу подякувати тим родичам, які втратили рідних, які боряться за їх повернення і не знають, де зараз їх рідні. Цей внутрішній біль не описати словами, його може зрозуміти тільки той, хто його переживає. Але всі ми тримаємось за надію на можливий полон і повернення і ця надія дає нам сили боротися.

Наша 80 бригада – це марунові берети, які не так легко отримати, це велике випробування. Мій син отримав маруновий берет і зник. Але я маю надію, що ми його повернемо. Ми не маємо права на жодну секунду забувати про тих військовослужбовців, які пішли за межу. Я дякую всім захисникам і маю надію, що всі полонені і зниклі безвісти повернуться додому», – сказав Микола Смоляков.

Встановлення Прапора Надії в Україні ініціював Герой України, захисник Маріуполя Сергій «Волина». Підняття такого прапору є не лише знаком солідарності з полоненими та їхніми родинами, а й нагадуванням про незламність українського народу, віру в повернення додому кожного захисника та боротьбу за свободу і територіальну цілісність України.