У Львові провели в останню путь трьох Героїв: Володимира Скляра, Богдана Міська та Володимира Замкового (ФОТО/ВІДЕО)

Сьогодні, 17 жовтня Львів віддав останню шану трьом загиблим захисникам. Володимир Скляр, Богдан Місько, Володимир Замковий загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну.

Чин похорону відбувся у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, а поховали воїнів на Личаківському кладовищі.

Віддати останню шану Героям прийшли їхні рідні, близькі, друзі, знайомі.

Фото: «Варта-1»

Біографія:

Володимир Скляр (41 рік) Львів’янин.  

Після здобуття професійно-технічної освіти вступив до Національного університету «Львівська політехніка». Близько 17-ти років пропрацював у Львівській філії «Укрдіпродор»-«Західдіпрошлях». Обіймав посаду головного інженера інституту. Був надзвичайно доброю та різносторонньою людиною: у вільний час захоплювався кіно, літературою і кулінарією, також вміло майстрував. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 214-го окремого спеціального батальйону OPFOR Міжнародного центру миротворчості та безпеки. Виконував бойові завдання на східному напрямку.

 У Героя залишилися мама, дружина, 10-річна донька, брат, племінники і величезна кількість друзів.  

Богдан Місько (37 років) Львів’янин.

 Закінчив колишній Львівський коледж зв'язку, згодом здобув освіту у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій. Після завершення навчання працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», пройшов шлях від кур’єра до керівника відділення. У вільний від роботи час захоплювався рибальством. Із початком повномасштабного вторгнення росії став на захист Батьківщини від окупантів у лави 79-ї бригади ДШВ ЗСУ. Боронив територіальну цілісність та суверенітет держави на східному напрямку.  

У Героя залишилися батьки.  

Володимир Замковий (40 років) Львів’янин.  

Після навчання у школі та в училищі, вступив до Автомобільно-дорожнього фахового коледжу Національного університету «Львівська політехніка». Проходив військову службу у лавах Окремого президентського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. У мирний час займався приватним підприємництвом, також працював у сфері перевезень. Захоплювався рибальством, мотоциклами та автомобілями. Із перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на війну у складі 125-ї бригади ТРО регіонального управління «Захід» ЗСУ. Виконував бойові завдання на східному напрямку. Під час проходження служби Володимиру Замковому було присвоєно звання «сержант».  

У Героя залишилися бабуся, мама, дві доньки, брат, кохана дівчина і велика родина.