У Львові створили цифрову карту рельєфу міста, яка дозволяє прогнозувати рух дощової води та визначати території, що ризикують підтопленням. Про це «Твоєму місту» повідомила заступниця директора департаменту у Департаменті економічного розвитку Львівської міської ради Олександа Сладкова.

«Раніше не було доступних високоточних карт рельєфу міста. Зараз ми маємо цифрову модель Львова, завдяки якій можемо аналізувати, куди піде вода, де вона накопичуватиметься, а де можливе підтоплення», – сказала Сладкова.

У майбутньому ці карти можна буде використовувати при розробці містобудівної документації, комплексних планів розвитку та генеральних планів населених пунктів. Це дозволить враховувати природні шляхи води та створювати рекреаційні зони, які одночасно слугуватимуть накопичувачами води під час сильних дощів.

«Деякі ділянки мають залишатися зонами накопичення дощової води – це парки чи рекреаційні простори, де вода може безпечно утримуватися і не шкодити місту.

Це дуже важливо для стійкості міста та адаптації до зміни клімату. А якщо такі території забудовувати, особливо підземними паркінгами, там будуть тонути машини», – сказала вона.

Сладкова додала, що в перспективі карта може бути розширена для всієї території Львівської громади після створення ортофотоплану (ортофотоплан – це спеціальна карта, створена з аерофотознімків або супутникових знімків, які були виправлені (орторектифіковані), щоб прибрати спотворення від рельєфу, нахилу камери чи об’єктива – Ред.), що дозволить детально аналізувати рельєф усіх населених пунктів.

«Карту можливо розширити й на територію Львівської МТГ. Розумієте, для всієї України доступний масштаб 30 метрів на піксель. Ми ж використали дані, які були в міській раді Львова до 2020 року, коли ще не було об’єднаної громади: рельєф міста суттєво не змінювався з того часу, і ці дані дозволяють робити точніші аналізи – до 4 м/піксель. Коли з’явиться ортофотоплан для всієї території громади, карту можна буде зробити і для решти населених пунктів», – підсумувала Олександра Сладкова.

Розробка карти здійснювалася з використанням данського програмного забезпечення SCALGO, але на основі українських даних, проєкт не потребував додаткових витрат з боку міста.