У Львові відкрили надмогильний пам’ятник Івану Вакарчуку

Сьогодні, 4 квітня, на Личаківському кладовищі у Львові відбулося урочисте відкриття надмогильного пам’ятника Івану Вакарчуку – видатному вченому, ректору Львівського національного університету імені Івана Франка та Міністру освіти і науки України (2007-2010). Про це інформує пресслужба ЛОВА.

У заході взяли участь родина, колеги, представники влади, наукової спільноти та громадськість. Присутні вшанували пам’ять Івана Вакарчука, згадуючи його вагомий внесок у розвиток української науки та освіти.

«Посади не змінювали його. Він завжди залишався відкритим до людей і до нових ідей. Дякую йому за підтримку студентів, коли він був ректором. 

Дякую за те, що коли він став міністром, у в українських дітей зʼявилася можливість вступати у вищі навчальні заклади без корупції. Це, мабуть, перша реальна реформа, яка показала, що в України є майбутнє, бо це реформа з турботою про молодь. 

І ще – величезне дякую йому за сина – Святослава Вакарчука.

Нехай він буде не тільки знаком шани, а й місцем, куди можна прийти з питанням. З болем. З вдячністю. І відчути полегшення. Світла пам’ять непересічній особистості, яка дуже багато доклалася до становлення нашої сучасної Держави», – зазначив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

Святослав Вакарчук поділився історією створення цього пам’ятника. Він зізнався, що ідея зробити лаконічний меморіал із символом ψ виникла в нього ще з перших днів після втрати батька.

«Для мене це більше, ніж просто буква. Ще з дитинства я бачив розкидані по кімнаті батькові формули. Я не знав, що вони означають, але зорово запам’ятав їх, і цей образ залишився зі мною до сьогодні. У грецькій традиції літера ψ символізує душу. Як і квантова механіка, так і душа – незбагненні. Тому цей знак тут надзвичайно важливий і символічний», – розповів Святослав Вакарчук.

Ввін висловив вдячність скульптору Василю Одрехівському, який зумів втілити цю ідею в життя.

«Мені хотілося, щоб цей символ скромності, але водночас фундаментальності, гармонії, але незбагненності, завжди нагадував про мого тата. Бо таким він і був – фундаментальним, але простим, гармонійним, незбагненним, таким, що дуже любив життя і людей», – зазначив він.

Пам’ятник встановили на полі поховань №4 Личаківського кладовища.