Сьогодні, 2 квітня, на фасаді львівського ліцею №66, де навчався Володимир Яківців, встановили меморіальну дошку. Про це повідомив Центр рекрутингу 125 окремої бригади ТрО СВ ЗСУ.

Володимир Яківців народився 14 квітня 1965 року. Після завершення десятирічки здобув професію інженера-механіка в Українській академії друкарства. Строкову службу проходив у Монголії.

Самотужки опанував навички столяра, працював у найвідоміших львівських фірмах, що виготовляли меблі. Згодом розпочав власну справу в галузі деревообробки та меблевого виробництва, був справжнім майстром. А ще мав хист до мистецтва – грав на губній гармоніці.

Щойно росія почала повномасштабну агресію проти України, Володимир пішов добровольцем до війська. Він став до лав 125 окремої бригади ТрО ЗСУ. За значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності України держава нагородила львів’янина нагрудним знаком Міністерства оборони України «Знак пошани».

Володимир Яківців служив на посаді командира мінометного розрахунку 219 батальйону. Загинув 13 червня 2023 року під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого ракетного обстрілу поблизу н.п. Роздолівка на Донеччині.

«Пригадую найтяжчий період оборони північної околиці Бахмута, коли безперервно йшли штурми вагнерівців. Саме влучна робота мінометного розрахунку «Явора» (позивний Володимира Яківціва – авт.) дозволяла тоді стримувати ворожий натиск і берегти життя наших бійців. Володя був добряком, мав неабиякий авторитет серед хлопців. Попри свій немолодий вік і чималий бойовий досвід готовий був навчатися військовому мистецтву», - розповідає Валерій Шажко, побратим героя.

Вдома у Володимира залишилися дружина, донька та сестра з родиною. 14 квітня 2025 року українському захисникові мало би виповнитися 60 років.

Фото: Andrew Levitsky