У Львові тривають роботи з перенесення меморіального комплексу «Пагорб Слави», що на вул. Пасічній, там демонтували другу вхідну колону. Про це йшлося на брифінгу ЛМР.

«Загалом тут вже демонтовано надмогильні споруди і покриття доріжок між могилами. А сьогодні знесли другу вхідну колону. Вони були облицьовані плитами пісковику – їх відділяємо від цегли та перевозимо на зберігання. Металеві гірлянди, що були на колонах та паркані, переносимо до музею «Територія терору». Так само експозицію музею терору поповнить і конструкція «вічного вогню», - розповів директор ЛКП «Личаківський цвинтар» Павло Богайчик.

Наразі ексгумовано понад 160 індивідуальних поховань та розпочато дослідження братських могил. Загалом, уже виконали приблизно половину запланованих робіт.

Всі роботи відбуваються відповідно до дозволів, наданих Міністерством культури. Знайдені останки та надмогильні плити перенесуть на спеціально визначене місце на Голосківське кладовище. загалом на Пагорбі є понад 220 індивідуальних поховань, 4 братські могили і ймовірно могили агентів НКВС Ніколая Кузнєцова та майора Стєпана Путіна. Як зазначив керуючий справами виконкому Євген Бойко, саме ці два поховання планують переносити в останню чергу та за окремим протоколом.

 «В нашому місті питання військових радянських поховань завжди було актуальне. Війна пришвидшила низку процесів і зараз виконуємо останній крок зі знищення останнього військового маркера радянського періоду у Львові. Тобто ми забираємо останній військовий цвинтар з міста – так званий Пагорб Слави. Це місце має свою історію, росія завжди ним гордилася, там захоронені агенти того часу, зокрема Ніколай Кузнєцов та Стєпан Путін. Ексгумацію цих поховань будемо проводити вже насамкінець та за окремим протоколом», – повідомив Євген Бойко, керуючий справами виконавчого комітету.

Посадовець зазначив, що остаточне рішення щодо подальшого облаштування території ухвалюватимуть після завершення всіх робіт з ексгумації, проведення додаткових геологічних досліджень та в консультації з громадою.

«Після завершення ексгумації та перепоховання разом із громадою вирішуватимемо, яким буде подальше призначення цієї території.

Перед тим ще потрібно провести геологічні дослідження, аби зрозуміти стан ґрунтів. Це важливо, адже під час ексгумації з’ясувалося, що радянська влада здійснювала поховання на глибині лише 30–40 сантиметрів, що є грубим порушенням санітарних норм.

Як з’ясувалося, там є гірські породи, які унеможливлювали захоронення на нормативній глибині у два метри. Саме тому маємо дослідити ділянку детальніше і вже на основі отриманих даних, у консультації з громадою, ухвалити остаточне рішення щодо майбутнього цього простору», - додав Євген Бойко.