У міністерстві внутрішніх справ України вважають, що нові записи 2012 року, на яких начебто білоруські спецслужби обговорюють намір убити журналіста Павла Шеремета вибухівкою, відповідають нинішній версії слідства. Про це йдеться у матеріалі «ВВС Україна».

А отже, на справі групи ветеранів АТО та волонтерів, яких звинувачують у виконанні вбивства журналіста, оприлюднені записи не позначаться, заявив «BBC News» Україна речник МВС Артем Шевченко.

Натомість адвокати обвинувачених заявили ВВС News Україна, що, на їхню думку, нові дані повністю змінюють всю справу. Більше того, адвокати твердять, що, як випливає з матеріалів справи, раніше версія про причетність білоруських спецслужб українськими правоохоронцями не розглядалася.

Нині фігурантів у справі троє. Це рок-музикант та військовий Андрій Антоненко (відомий також як «Riffmaster»), дитячий хірург та волонтер Юлія Кузьменко (псевдонім «Лиса») та військова медсестра Яна Дугарь.

За версією слідства, Дугарь начебто допомагала готувати злочин, а Антоненко та Кузьменко начебто безпосередньо закладали вибухівку під авто, а потім здійснили вибух.

На оприлюднених 4 січня записах нібито фігурує ексочільник білоруського КДБ Вадим Зайцев, який каже, що необхідно зробити «якусь закладку» і таким чином вбити Шеремета. Записи, опубліковані виданням «EUobserver», датовані 2012-им роком.

У соцмережах після публікації окремі користувачі вже почали вимагати зняти звинувачення з Антоненка, Кузьменко та Дугарь під гештегом #freeRiff.

Але в МВС підстав для цього не бачать.

"В обвинувальному акті чітко вказано, що їхні дії були спричинені іншими невстановленими особами, — сказав Шевченко. — Безпосередньо на розгляд в суді (справи Антоненка, Кузьменко та Дугарь — ред.) це навряд чи вплине, тому що обвинуваченим інкримінується саме участь у виконанні цього злочину".

Речник МВС наголосив, що ця інформація «підтверджує основну версію слідства, що наші обвинувачені діяли несамостійно, а виконували певний злочинний задум певних невстановлених осіб».

Водночас, Артем Шевченко висловив сподівання, що ця нова інформація зможе допомогти у пошуку досі невстановлених замовників та організаторів вбивства.

Тим часом адвокати Дмитро Круговий, Віталій Галенченко та Станислав Кулик, які представляють обвинувачених вважають, що нова інформація цілком змінює всю справу. Про це вони заявили виданню.

На думку захисту саме версія про причетність білоруської влади до вбивства мала б бути найбільш пріоритетною версією слідства від початку. Тож нову інформацію мають тепер ретельно перевірити «компетентні органи європейських країн, а не українські фальсифікатори».

«У разі, якщо інформація підтвердиться, це повністю руйнує безумну версію сторони обвинувачення про невідомих осіб, які під час обрання виконавців з низькими моральними якостями зосередилися на волонтерах і військових», — вважають адвокати.

Захист переконує, що з матеріалів справи випливає, що «раніше версія причетності білоруських спецслужб взагалі не досліджувалася і не розглядалася».

Через це представники обвинувачених висловлюють побоювання, що вище керівництво правоохоронних органів України начебто «може свідомо покривати як замовників, так і виконавців».

Слід зазначити, що від початку правоохоронні органи заявляли, що розглядають як одну з версій професійну діяльність Шеремета, який серед іншого досить жорстко критикував політику білоруського лідера Олександра Лукашенка, через що у 1998 році змушений був поїхати з Білорусі до Росії.

Павла Шеремета вбили 20 липня 2016 року — автомобіль, за кермом якого він їхав на роботу, вибухнув у центрі Києва. Пізніше поліція підтвердила, що вибухівку підклали навмисно.

Через три роки після вбивства представники МВС та Генпрокуратури у присутності президента Володимира Зеленського представили публічно версію слідства, за якою вбивство здійснили Кузьменко, Антоненко та Дугарь. Тоді ж всіх трьох підозрюваних затримали.

Антоненко вже понад рік перебуває під арештом, Кузьменко провела під вартою сім місяців, а потім її відпустили під домашній арешт, Дугарь відпустили під заставу.

За останньою версією слідства, вони виконували замовлення «невстановлених осіб» з ціллю — «створення у суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту».

Усі троє заперечують свою причетність до вбивства.

Запитання до слідства виникли також у суспільства та журналістів «Української правди» — видання, де працював Шеремет і яким володіє його колишня цивільна дружина Олена Притула.

Зокрема, докази та мотиви обвинувачених, які представило слідство, там назвали непереконливими.