Завтра, 9 січня, Львів попрощається з воїнами Ярославом Троцом та Мар’яном Палюхом, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це інформує ЛМР.

Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання а площі Ринок.

Поховають Ярослава Троца та Мар’яна Палюха на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань Nº 87  (вул. Пасічна).

Біографічні довідки захисників

Ярослав Троц (05.10.1978 — 06.01.2025) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №72 м. Львова, згодом — у Національному університеті «Львівська політехніка».

Працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Продукт», Приватному підприємстві «Універсал-Львів», Дочірньому підприємстві «Наша Мова», Товаристві з обмеженою відповідальністю «Савсервіс», а також у філії «МХП Логістика» Приватного акціонерного товариства «МХП».

Зі слів рідних, Ярослав був чуйною, доброзичливою та жертовною людиною, яка завжди приходила на допомогу іншим. Він був справжнім воїном — безстрашним і відповідальним, людиною честі та мужності, для багатьох став зразком незламності та міцності духу. Доброзичливий, життєрадісний і комунікабельний, мав гарне почуття гумору, був майстром на всі руки, дуже любив куховарити, був душею будь-якої компанії, захоплювався риболовлею та був справжнім сім’янином — турботливим чоловіком і батьком.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 153-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Ярослава Троца залишилися батько, дружина, дві доньки та сестра.

Мар’ян Палюх (27.08.1981 — 20.12.2025) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №65 м. Львова, згодом — у Вищому професійному училищі №20 м. Львова.

Проходив строкову військову службу.

Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Мар’ян активно займався спортом, зокрема боксом. За характером був добрий, завжди допомагав іншим, активний, товариський і комунікабельний, мав багато друзів.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому та Донецькому напрямку у складі 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Мар’яна Палюха залишилися мати, донька, двоюрідні брати і сестри та велика родина.