Завтра, 18 липня, Львів попрощається з військовослужбовцями Тарасом Ковалем та Володимиром Лукашевським, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це інформує пресслужба ЛМР.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Тараса Коваля поховають на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв, а Володимира Лукашевського – на Голосківському кладовищі, на Полі ветеранів.

Біографічні довідки захисників

Тарас Коваль (23.05.1978 – 07.12.2024) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №59 м.Львова. Згодом здобув професію пожежника у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності.

Працював начальником чергової зміни оперативно-координаційного відділення у другому Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області. У 2018 році, за роки праці, отримав звання полковника.

Зі слів рідних, був життєрадісним, активним і щирим. Захоплювався автомобілями, умів їх ремонтувати. Грав на музичних інструментах, був комунікабельним, сміливим і свідомим. Завжди залишав по собі світле враження.

Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист своєї Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Північно-Слобожанському напрямках у лавах 104-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни» та Відзнакою Міністра оборони України «Ветеран військової служби».

У Тараса Коваля залишилися дружина, троє неповнолітніх доньок, син, батьки та брат. 

Володимир Лукашевський (21.07.1984 - 15.07.2025) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 7 Львівської міської ради. Згодом здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Інформаційні системи та технології».

Зі слів рідних, любив гори й походи. Був добрим, розсудливим і наполегливим – людиною з глибоким внутрішнім стрижнем і відповідальним ставленням до життя. Особливе місце в його серці посідала історія – він захоплювався нею з юних років і завжди прагнув глибше пізнати минуле. Також активно займався боротьбою.

Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист своєї Батьківщини від російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Південно-Слобожанському напрямках У складі Краматорського прикордонного загону «Форпост» Державної прикордонної служби України.

У Володимира Лукашевського залишилися батьки, брат та сестра.