У понеділок, 5 травня, Львів попрощається із військовослужбовцями Віктором Савчіком та Артемом Пановим, які захищали Україну від російських окупантів, пише Львівська міська рада.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Погребення відбудеться на Личаківському кладовищі. 

Біографічні довідки захисників

Артем Панов (14.09.1985 – 30.04.2025) Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №56 (сьогодні — Львівська українська гуманітарна гімназія імені Олени Степанів). Вищу освіту здобув у Львівському торговельно-економічному університеті за спеціальністю «Товарознавство».

Після завершення навчання працював спершу оцінювачем у мережі ломбардів «Єв.Ро. Фінанс», а згодом — регіональним менеджером у компанії «Золота Скриня». Захоплювався активним відпочинком — особливо любив рафтинг, гірський туризм і катання на лижах. За словами рідних, Артем Панов «був доброю та люблячою людиною, щирим і відданим другом».

Із початком повномасштабного вторгнення росії активно долучився до волонтерського руху в благодійному фонді «Там, де живе Надія». У квітні 2023 року вступив до лав Збройних Сил України. Боровся із загарбниками у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ.

В Артема Панова залишилася мама та багато друзів.

Віктор Савчік (24.09.1988 – 24.04.2025) Уродженець селища Кириківка Сумської області.

Навчався в Комунальному закладі Сумської обласної ради «Правдинська загальноосвітня школа I-III ступенів». Після завершення школи здобув професійно-технічну освіту в Харкові.

Професійний шлях розпочав у будівельній сфері. Впродовж останніх років працював у компанії з монтажу ліфтів та ліфтового обладнання. У 2019 році переїхав до Львова. Зі слів рідних, Віктор Савчік «був патріотом, вольовим і впертим. Любив українську мову, Україну та жив заради інших».

Сержант. Із перших днів повномасштабного вторгнення рф повернуся з-за кордону та добровільно вступив до лав територіальної оборони. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності Батьківщини у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького на території Донецької, Луганської, Запорізької областей, а також на кордоні з Курською областю. За особисту відвагу та вірність військовій присязі отримав низку відзнак, зокрема, почесні нагрудні знаки Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест», «За взірцевість у військовій службі» II-го ступеня та відзнаку начальника регіонального управління Сил територіальної оборони.

У Віктора Савчіка залишилися батьки, дружина та дві сестри.