У Раді розглядають три варіанти економічного бронювання

В Україні є можливість бронювати підприємства та співробітників на підприємстві за постановами Кабінету міністрів №45 та №76. Про це розповів народний депутат України, голова комітету з питань економічного розвитку ВР Дмитро Наталуха в інтерв'ю OBOZ.UA. 

«Це так зване стратегічне бронювання. Це те, що реалізується безкоштовно. Там є сім критеріїв для того, щоб претендувати на бронь. Якщо компанія підпадає під три із цих семи критеріїв, то її можуть забронювати. На сьогодні за такою моделлю стратегічного бронювання заброньовано понад 800 тисяч осіб», - сказав Наталуха.

Уряд пропонує ввести паралельний механізм, не скасовуючи теперішній, тобто «економічне бронювання». 

«Є багато підприємств, які сплачують стратегічну кількість податків, але при цьому вони не підпадають під ці сім критеріїв або навіть під три з них для того, щоб претендувати на стратегічне бронювання. Але в них є ресурс, є бажання, є необхідність», - додав нардеп. 

Найголовніше в цьому бути впевненими, що технічні спеціалісти, критичні співробітники компанії продовжуватимуть виконувати свої обов'язки на робочих місцях для того, аби вони могли надалі планувати роботу підприємства та не зупинятися. 

«Звідси народився цей запит передусім саме від бізнесу, який і реалізувався у формі моделей економічного бронювання. Головна різниця в тому, що на відміну від стратегічного бронювання, в економічному бронюванні роль держави взагалі мінімальна, якщо не відсутня в принципі. Ідея полягає в тому, що в усіх трьох моделях саме підприємство визначає, які співробітники для нього критичні і яких співробітників воно бажає залишити на своїх робочих місцях для гарантування їхньої подальшої роботи. І відповідно за цих співробітників воно готове сплачувати додатковий фінансовий ресурс», - сказав Наталуха.

У першому випадку підприємство має заплатити 20 тисяч гривень військового збору за кожного заброньованого працівника. У другій моделі ця сума становить мінімальну заробітну плату співробітника, яка починається від 36 тисяч гривень. 

«І третя модель - для найманих працівників, тобто в юридичних особах, це мінімальна заробітна плата від 36 тисяч гривень. Для фізичних осіб-підприємців це модель збільшеного військового збору - 20 тисяч гривень за заброньовану особу на місяць», - розповів політик.

Читайте також: учасник конфлікту заперечив пояснення Львівського ТЦК і розповів свою версію (ВІДЕО)

Поява одразу трьох законопроєктів пов'язана з бізнесом, який пропонує різні моделі. Тому на розгляд буде винесено три найпопулярніші з них, які були б найбільш сприйнятними для бізнесу.