У суботу Львів попрощається з Героями Ігорем Шпонарським, Михайлом Волинцем та Артуром Алмазовим

Завтра, 20 вересня, Львів попрощається з військовослужбовцями Ігорем Шпонарським, Михайлом Волинцем та Артуром Алмазовим, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це інформує ЛМР.

Чин похорону Ігоря Шпонарського та Михайла Волинця розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові. Опісля, близько 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Михайла Волинця поховають на полі Почесних поховань новітніх Героїв на Личаківському кладовищі.

Прощання із Ігорем Шпонарським продовжиться у родинному помешканні в селі Старий Яричів (вул. Володимира Великого, 44) та у місцевому Храмі Петра і Павла ПЦУ. Опісля відбудеться погребення на Старояричівському кладовищі.

Прощання з Артуром Алмазовим розпочнення о 12:00 в родинному помешканні в селі Зашків (вул. Є. Коновальця, 38). Чин похорону відбудеться у Храмі Архистратига Михаїла у  Зашкові. Поховають воїна на місцевому кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Ігор Шпонарський (17.05.1991 – 28.11.2024). Уродженець села Старий Яричів Львівської області.

Навчався у закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів смт Новий Яричів, Львівського району Львівської області. Згодом здобув професію кухаря-кондитера у Львівському вищому професійному училищі харчових технологій.

Проходив строкову військову службу.

Працював офіціантом-барменом у ресторанi «Крамар» та старшим оператором у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фуджікура Аутомотів Україна Львів».

Зі слів рідних, Ігор був добрим, турботливим і спокійним, відзначався працьовитістю, кмітливістю та активністю. Захоплювався спортом, особливо футболом, любив природу та походи в ліс.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Ігоря Шпонарського залишилися дружина, донька, мати, брат, сестра, бабуся та родина.

Михайло Волинець (12.09.1987 – 10.09.2025). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі № 72 м. Львова. Згодом здобув вищу освіту у Львівському державному університеті внутрішніх справ.

Проходив військову строкову службу.

Працював у правоохоронних органах та у сфері охорони на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Михайло був добрим, турботливим і товариським, любив свою роботу. Захоплювався полюванням і риболовлею.

Був учасником АТО.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому напрямку.

Нагороджений відзнакою Президента України медаллю «За військову службу Україні».

У Михайла Волинця залишилися сестра, брати, тітка, вуйко та хрещена.

Артур Алмазов (01.03.1978 – 07.09.2025). Уродженець села Зарудці Львівської області.

Навчався у Зарудцівській гімназії Львівської міської ради. Згодом продовжив навчання у Зашківському ліцеї імені Євгена Коновальця Львівської міської ради.

Проходив строкову військову службу.

Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах. Зі слів рідних, Артур любив займатися ремонтом автомобілів, був чітким у своїх діях, завжди тримав слово та вирізнявся впевненістю.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 425-го окремого штурмового полку «Скала» Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Артура Алмазова залишилися дружина, донька, син, мати та дві сестри.