У суботу Львів попрощається з військовослужбовцями Віктором Коцюбинським, Миколою Сапігою та Ігорем Думою

Завтра, 27 вересня, Львів попрощається з військовослужбовцями Віктором Коцюбинським, Миколою Сапігою та Ігорем Думою, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це інформує ЛМР.

Чин похорону трьох воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові. Опісля, близько 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. 

Поховають захисників на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Віктор Коцюбинський (01.01.2000 – 17.09.2025). Львів’янин.

Навчався у ліцеї № 52 Львівської міської ради (колишня середня загальноосвітня школа № 52 м. Львова) та у ліцеї імені Героїв Крут Львівської міської ради. Згодом навчався за спеціальністю «Транспортні технології» у Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту імені академіка Всеволода Лазаряна. Закінчив музичну школу по класу фортепіано.

Зі слів рідних, Віктор любив музику, спорт і бойові мистецтва. Вирізнявся цілеспрямованістю, сміливістю, впевненістю та самостійністю.

Із початку повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на східному напрямку у складі 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України та 140-го окремого центру спеціальних операцій Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

У Віктора Коцюбинського залишилися батьки, бабуся, дідусь та наречена.

Микола Сапіга (16.10.1982 – 11.02.2024). Уродженець села Бринці-Церковні Львівської області.

Навчався у Комунальному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №8 села Вибранівка Ходорівської міської ради Львівської області. Згодом здобув професію слюсаря у державному навчальному закладі "Львівський професійний ліцей залізничного транспорту" (колишнє Львівське професійне училище № 1).

Працював зварювальником за кордоном. Зі слів рідних, Микола захоплювався риболовлею та збиранням грибів, любив роботу художнього зварювальника. Був спокійним, впевненим, надійним, відважним і люблячим.

У 2023 році, повернувшись з-за кордону, став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому напрямку у складі 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Захиснику України».

У Миколи Сапіги залишилися дружина, син та дві сестри.

Ігор Дума (14.08.1992 – 26.08.2025). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі № 32 та середній загальноосвітній школі № 73 м. Львова. Згодом навчався у Технічному коледжі Національного університету «Львівська політехніка» за спеціальністю «Комп’ютерна інженерія».

Працював мерчендайзером у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта». Зі слів рідних, Ігор займався спортом, любив футбол і баскетбол, був вболівальником футбольного клубу «Карпати» (Львів). Вирізнявся добротою, відповідальністю, акуратністю, завжди приходив на допомогу іншим.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

У Ігоря Думи залишилися батьки, брат і дружина.