У суботу Львів попрощається з воїнами Іваном Майданом та Євгенієм Андрущенком

Завтра, 21 березня, Львів попрощається з військовослужбовцями Іваном Майданом та Євгенієм Андрущенком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це інформує ЛМР.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Івана Майдана поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна), а Євгенія Андрущенка — на Голосківському кладовищі, на військовому полі.

Біографічні довідки захисників

Іван Майдан (24.09.1982 — 30.05.2025) Уродженець села Кнісело Львівської області.

Навчався у Новострілищанському опорному ліцеї імені Миколи Лебедя Бібрської міської ради Львівського району Львівської області. Згодом здобув вищу освіту у Львівському національному аграрному університеті за напрямом «Будівництво».

Проходив строкову військову службу.

Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Іван захоплювався риболовлею, мав хист до роботи руками. Завжди знаходив позитив у всьому, вирізнявся життєрадісністю, був веселим і товариським.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському та Північно-Слобожанському напрямках у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Нагороджений медаллю «За службу державі».

У Івана Майдана залишилися мати, дружина, двоє синів, брат та родина.

Євгеній Андрущенко (21.08.1972 — 13.03.2026) Уродженець міста Черкаси.

Навчався у середній загальноосвітній школі м. Черкаси. Згодом здобув освіту у Черкаському вищому професійно-технічному училищі та у Київському національному університеті технологій та дизайну.

Після завершення навчання переїхав до міста Львова, де прожив більшу частину життя.

Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Євгеній захоплювався автомобілями, активним відпочинком, любив походи в ліс і риболовлю. Вирізнявся активністю та товариськістю, мав багато друзів, був добрим і комунікабельним.

У 2026 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Чернігівському напрямку у складі 118-ї окремої бригади територіальної оборони імені отамана Лютого-Лютенка Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

У Євгенія Андрущенка залишилися батьки, донька, син, дружина та родина.