У суботу, 28 грудня, Львів попрощається з військовослужбовцями Мар’яном Проданом, Павлом Фоменком та Ігорем Кухтою, які боронили Україну від російських окупантів. Про це поідомила

Львівська міська рада: https://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/304989-28-hrudnia-lviv-poproshchaietsia-z-voinamy-marianom-prodanom-pavlom-fomenkom-ta-ihorem-kukhtoiu

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають захисників на Личаківському кладовищі. 

Біографічні довідки захисників 

Мар’ян Продан (20.08.1973-13.03.2024) Уродженець міста Сторожинець Чернівецької області.

Навчався у Сторожинецькій гімназії №2 Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області. Здобув професію вчителя фізичної культури в одному з професійно-технічних училищ Чернівців.

На початку 90-х років вступив на строкову військову службу до складу колишнього 300-го Чернівецького окремого гвардійського механізованого Будапештського полку, згодом підписав контракт зі Збройними Силами. У 2000-х роках переїхав до Львова, впродовж життя змінив кілька місць проживання. Захоплювався футболом, був затятим уболівальником футбольного клубу «Динамо».

У 2014-2016 роках виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах 19-го полку охорони громадського порядку, 18-ї Слов'янської бригади та інших підрозділів Національної гвардії України.

Із перших місяців повномасштабного вторгнення рф став на захист України до складу 12-го окремого батальйону Центрального оперативно-територіального об’єднання НГУ.

У Мар’яна Продана залишилися діти. 

Павло Фоменко (19.04.1988-07.12.2024) Уродженець міста Авдіївка Донецької області.

Навчався в Авдіївській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 1. Далі здобув освіту у Професійно-технічному училищі №67 у Донецьку.

Працював монтажником на Приватному підприємстві «Матрікс М», згодом – у ліфтовому господарстві. Захоплювався музикою та фільмами, за словами близьких, був дуже чуйним і добрим, любив життя та людей, був винятково вірним другом та завжди намагався усім допомогти.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації відправив рідних з міста, а сам залишився в Авдіївці. Двічі отримував поранення на вулицях міста, у листопаді 2023 році був евакуйований до Львова. Проходив лікування у лікарні святого Пантелеймона, згодом – у лікарні м. Мостиська.

Виписавшись із лікарні, у травні 2024 року добровільно доєднався до лав Збройних Сил України. Проходив військову службу на Сумщині у складі військової частини А4576 на посаді старшого навідника механізованої роти. Впродовж певного періоду виконував бойові завдання на Курському напрямку.

У Павла Фоменка залишилася мама. 

Ігор Кухта (21.01.1974-21.12.2024) Уродженець села Гутисько-Тур'янське Львівської області.

Навчався у колишній Середній загальноосвітній школі №64 I-III ступенів м. Львова (сьогодні – Ліцей «Гроно» Львівської міської ради). Згодом здобув професійно-технічну освіту у Львові.

Після завершення навчання працював у Закритому акціонерному товаристві «Львівський керамічний завод», а у подальшому – у будівельній сфері. За словами близьких, був надзвичайно доброю та дружелюбною людиною. У вільний час захоплювався рибальством та грибництвом, цікавився історією і багато читав.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації став на оборону держави до складу 5-ї окремої танкової бригади 11-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.

В Ігоря Кухти залишилися мама, сестра, племінник, племінниця з сімʼєю, дядько з родиною, двоюрідні сестри із сімʼями, велика родина, сусіди та багато друзів.