За словами Сергія Савіна, біля пам’ятника Шевченка група з п’яти невідомих молодиків, віком близько 20–25 років, скоїли напад із застосуванням газового балончика, внаслідок якого він отримав хімічні опіки першого ступеня. Також хлопцям розбили обличчя та нанесли удари по голові. У Сергія сильно постраждав ніс.

“Група молодиків за нами спостерігала ще коли я читав вірші на Площі ринок. І з камер відеонагляду було видно, як за нами стежили. І ходили за нашими слідами.  Між нами і нападниками не було жодного діалогу. Жодної розмови. Жодного слова. Що просто обурює, бо причин силового і сльозогінного втручання — 0 цілих, 0 десятих. Тобто просто знайте, в нашій країні в центрі міста до тебе можуть підійти, залити тобі очі газовим балончиком і почати з усієї сили бити, так що кров омила львівську вулицю…", — розповідає Сергій Савін.

«Чому я вважаю, що це треба знати вам. Бо підозрюю, що напад скоєний через дискримінацію. Бо єдине, що могли почути злочинці, це нашу з Максимом приватну розмову, де я його поетично назвав »КОХАНИЙ ДРУГ” (і це моя справа, і мої слова, яких я не цураюся!), і тільки через це, молодики могли собі нафантазувати, що ми належимо до ЛГБТ-спільноти. (Що абсолютно, врешті, нікого не стосується). Я не збирався публічно висловлювати підтримку геям і лесбійкам, але від сьогодні зрозумів, що навіть якби ми були геями, все одно, це недопустимо, щоб якесь печерне гівно неосвічене тебе «пиздило» до кровотеч у серці того міста, яке несе культуру по всій країні. За цю ніч ми підійняли на ноги всю львівську поліцію. Пройшли всі медичні обстеження. Написали купу заяв у Личаківському відділку поліції, де дочекалися о 8-ій ранку іншу групу поліціянтів, з якими пройшли всю нічну кровотечну дорогу. Чому ми все це зробили? Щоб завтра хтось не опинився на нашому місці", — додав чоловік.

Постраждалий поет впевнений, що причиною нападу на них стала саме дискримінація.

«Я впевнений, що це саме така дискримінація. Бо в нього, бачте, волосся в білий колір пофарбоване, а я чоловіка називаю »КОХАНИЙ ДРУГ”. Бог бачить, воювання за права ЛГБТ — не моя тема. Я ще за мову не відвоював, але від сьогодні я ще й боротимусь за права гомосексуалів. І всіх інших. Від завтра вивчатиму законодавчі норми і як це все діє по території світу. Бог бачить, я чистий націоналіст, викладач нашої мови, нашої літератури, і я не маю нічого до гомосексуальних впливів, написавши поетичну книжку, де в кожному вірші простежується бажання, любов, хотіння жінки і жінок. Але, курва, не можна просто з нічого бити людей до крові. Не можна. Бо ми живемо не в печері. І маємо правоохоронну систему. Суди. Державу”, — написав Сергій Савін у «Facebook».