Народна депутатка від фракції «Голос» Інна Совсун підготувала альтернативний законопроєкт про демобілізацію. 

Про це вона повідомила під час обговорення «Важливість прийняття термінів служби для військових в умовах дії воєнного стану« в «Українському медіацентрі».

«Коли мені кажуть про вісім місяців на розробку законопроєкту розміром в одну сторінку, то я прекрасно розумію, чому кажуть такі терміни: для того, щоб цю проблему не вирішувати», ‒ сказала вона.

Парламентарка пояснила, що тими чоловіками, які пішли служити у перші дні вторгнення, пройшли навчання і злагодження, простіше керувати і воювати, аніж навчати нових. Адже ці заходи потребують коштів, ресурсів, адміністрування. Водночас це не означає, що цього не треба робити.

«Якщо війна триватиме ще 5 років, а якщо ще 10 років? Далі будуть воювати ті самі, тому що нових важко навчати, тому що не налагоджена ця система?», ‒ запитує Совсун.

Вона розробила свою версію демобілізаційного документа, аби довести, що «розробка такого законопроєкту не потребує 8 місяців».

«Я не кажу, що його саме треба приймати чи інший. Законопроєкт з досить простими нормами. До слова, підготовка зайняла моєю невеличкою командою …три дні», – зазначила вона.

Законопроєкт передбачає можливість звільнення після 36 місяців служби з обов’язковим перебуванням на лінії зіткнення впродовж року. Совсун назвала такі умови «відповідальною позицією».

Читайте також: Ситуація загострилася: Сирський про події на фронті

Один з учасників обговорення, який представляв позицію Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ запитав у Совсун щодо врахування в документі питання, хто замінить військових у разі демобілізації. Депутатка відповіла, що перебіг призову «не законодавча, а виконавча проблема».