У вівторок, 19 березня, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями. Євген Решетняк, Ігор Павлів, Іван Савка загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Про це повідомляє Львівська міська рада.

Зранку о 09:30 у храмі Всіх святих українського народу (вул. Петлюри, 32) відбудеться молитва і прощання з Іваном Савкою.

Чин похорону воїнів Івана Савки, Ігоря Павліва та Євгена Решетняка розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Євгена Решетняка та Ігоря Павліва поховають на Личаківському кладовищі у Львові, а Івана Савку – у селі Зимна Вода на Львівщині.

Біографічні довідки захисників

Євген Решетняк (30.06.1987-14.03.2024) Одесит. 

Навчався у Одеському ліцеї №80 Одеської міської ради. Здобув освіту у місцевому морському коледжі, оскільки з дитинства мріяв бути моряком. У мирний час працював завідувачем в одеському ресторані.

У 2014 році перебрався до Львова, тут обіймав посаду керівника відділу профілактики у Громадській організації «Міжнародна антинаркотична асоціація-Львів». Водночас працював у наркологічному диспансері міста Львова.

Любив допомагати людям розпочинати правильний спосіб життя, часто працював із підлітками та вів різноманітні лекції. У вільний час захоплювався футболом, був затятим уболівальником футбольного клубу «Арсенал», також обожнював танці – брав участь у 2-му сезоні проєкту «Танцюють всі!». Любив автомобілі та подорожі.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Проходив військові навчання у Великобританії, був одним із перекладачів, оскільки змалку добре володів англійською. Згодом боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на східному напрямку у складі 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Євгена Решетняка залишилися дідусь, батьки, дружина, 5-річний син, брат, швагро і теща.

Ігор Павлів (05.06.1981-11.03.2024) Уродженець села Лугове Львівської області. 

Навчався у Лугівській філії І-ІІ ступенів Заболотцівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Львівської області. Здобув освіту у Вищому професійно–технічному училищі №48 міста Львова (сьогодні – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва»).

Після завершення навчання проходив військову службу у Чорноморському флоті, наприкінці 1990-х років – у лавах прикордонників.

Спершу проходив навчання у колишній академії міліції у місті Рівному, а протягом останнього періоду – у Личаківському відділі поліції м. Львова. Захоплювався рибальством, обожнював тварин.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. За особисту мужність був нагороджений медаллю «За оборону Бахмута».

У Ігоря Павліва залишилися мама, тітка, син, племінник, двоюрідні брати та донька з інвалідністю.

Іван Савка (02.07.1972-23.12.2023) Уродженець села Чуловичі Львівської області. 

Навчався у Чуловицькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Львівської області. Згодом працював на Львівському державному авіаційно-ремонтному заводі.

Протягом 1991-1992 років проходив військову службу в Абхазії.

Працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівський автобусний завод». Захоплювався рибальством, був завжди веселим та усміхненим.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини до лав 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Після проходження навчань виконував бойові завдання на східному напрямку.

У Івана Савки залишилися мама, дружина, двоє дітей та брат з дружиною.