У вівторок, 14 травня, Львів попрощається з військовослужбовцями Вадимом Булеєм і Тарасом Ониськівим, які захищали Україну від російських окупантів. Про це інформує пресслужба ЛМР.
 
Чин похорону захисника Вадима Булея розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Голосківському кладовищі.

Прощання із захисником Тарасом Ониськівим розпочнеться  об 11:00 у родинному помешканні (с. Лисиничі, вул. Полуботка, 15). О 12:30 відбудеться молитва і прощання з воїном у місцевій церкві святої Великомучениці Параскевії, що на пл. Шевченка, 1. Чин похорону розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 14:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Тарас Ониськів («Карат») (16.10.1991-06.05.2024) Уродженець села Підбірці Львівської області. 

Навчався у Підбірцівському ліцеї, пізніше – у Лисиничівській гімназії. Ще під час навчання у школі вирізнявся хоробрістю та справедливістю. Вищу освіту здобув у Техніко-економічному коледжі Національного університету «Львівська політехніка».

Захоплювався автомобілями, заснував свій власний автосервіс «Карат». За словами близьких та друзів, Тарас Ониськів «завжди був хоробрим, рішучим і вольовим, ніколи не боявся труднощів та з легкістю їх долав. Займався волонтерською діяльністю, завжди підтримував і допомагав усім, хто його просив про це».

Із першого дня повномасштабного вторгнення росії очолив рух місцевих добровольців, з якими створили блокпост, а надалі – добровольче формування територіальної громади сіл Лисиничі та Підбірці, також був засновником ГО «ЦІЛЬ».

У квітні 2023 року став на захист Батьківщини до лав 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на східному напрямку фронту.

У Тараса Ониськіва залишилися мама, дружина, син та сестри. 

Вадим Булей (26.03.1970-11.05.2024) Львів’янин. 

Навчався у Ліцеї №17 Львівської міської ради. Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» (тоді – Львівський політехнічний інститут). Проходив строкову військову службу у лавах артилеристів.

До 2001 року працював у Личаківському районному центрі зайнятості м. Львова, згодом обіймав посаду менеджера з продажу будівельних матеріалів на одному із місцевих підприємств. У свій вільний час захоплювався футболом та більярдом, за словами родини, був надзвичайно «добрим та чуйним, із великою повагою ставився до людей».

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації вступив до лав 710-ї бригади охорони Державної спеціальної служби транспорту.

У Вадима Булея залишилися дружина і троє доньок.